«Время» фальшивої «правди»

      До Комісії з журналістської етики, очолюваної Володимиром Мостовим, надійшла заява Петра Вольвача, який вважає, що останнім часом у низці засобів масової інформації Криму почастішали публікації, що можуть стати причиною розпалювання релігійної і міжнаціональної ворожнечі між жителями півострова , і просить дати оцінку публікаціям газет «Крымская правда» та «Крымское время» на предмет їхньої відповідності професійній журналістській етиці. Комісія, складена з авторитетних столичних та регіональних медійників, вивчила газетні матеріали з заголовками на кшталт «Меджлисовцев — к ответу!», «Сохраняйте бдительность, славяне!», вислухала думки редакторів «КП — Михайла Бахарєва — та «КВ» — Лариси Кондратенко — і констатувала, що їхні газети систематично порушують Етичний кодекс українського журналіста. За оцінкою КЖЕ, більшість публікацій «Крымской правды» з міжетнічних питань не відзначаються толерантністю, а іноді межують з прямим закликом до протистояння. Крім іншого, без належних коментарів «Крымская правда» подала результати опитування такого собі соціолога Хрієнка, які нібито підтверджують схвалення кримською молоддю акту депортації 1944 року. Хоча, відзначають експерти КЖЕ, як відомо, депортацію на державному рівні визнали злочином ще за часів СРСР і саме порушення питань про її «схвалення» є щонайменше некоректним.

      Також у низці публікацій на українську тематику не приховується відверта зневага до всього українського. Наприклад, у номері «КП» за 18 березня надруковано псевдоісторичну статтю «Украинствующие и «малороссы»», що пронизана зневагою до будь-яких проявів патріотизму. Її автор безапеляційно твердить: «Ненависть ко всему русскому, к своим оппонентам стала своего рода религией «свидомого украинца», идеей «фикс», принявшей в его воспаленном мозгу тотальный характер. Он свято убежден в своей правоте. Мыслит догматично, не сознавая своей агрессивности, пытаясь приписать ее своим оппонентам».

      Неприхований суб’єктивізм та безапеляційність характерні також для багатьох матеріалів «Крымской правды» про кримських татар. Публікації з протилежною точкою зору газета не практикує. Сам редактор «КП» Бахарєв прямо заявляє, що меджліс кримськотатарського народу є «организованной преступной группировкой», а «украинские националисты — это мусор, я их за людей не считаю».

      Подібної лінії у веденні міжнаціональної тематики дотримується і газета «Крымское время». Частину третьої сторінки вона систематично відводить під матеріали, які хоч і не мають відкритої антинаціональної спрямованості, проте аж ніяк не сприяють міжнаціональній злагоді. А в кореспонденції «Мы не против украинского языка протестовали» (16.06.2004) газета опустилася до глузування над українською мовою лише тому, що в новому супермаркеті «Сільпо» у центрі Сімферополя цінники складені на «малопонятной украинской мове».

      У своєму висновку Комісія, очолювана редактором «Дзеркала тижня» Володимиром Мостовим, констатує, що вищезгадані кримські видання «навішують ярлики, намагаючись сформувати негативну громадську думку щодо українського та кримськотатарського народів на підставі однобокої, упередженої інформації, обгрунтовуючи свої позиції псевдоісторичними публікаціями», і при цьому порушують одразу чотири пункти Етичного кодексу українського журналіста, зокрема про те, що «факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного»; «ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання». А що вже казати про збалансовану подачу інформації, якщо той пан Михайло Бахарєв відкрито заявляє, що його газета «не просто інформує, а пропагує».

      Комісія ще раз нагадує: висвітлення у засобах масової інформації міжнаціональної тематики вимагає від журналістів і редакторів видань особливої делікатності, зваженості в оцінках, неупередженості в доборі джерел та аргументів, потрактуванні моральних, релігійних та ідеологічних цінностей кожного народу. КЖЕ розцінює дії журналістів і керівників газет «Крымская правда» та «Крымское время» як свідоме порушення норм журналістської етики та такі, що є абсолютно не сумісними з принципами професійної журналістики.