Ближче до народу

9 травня 2011 року для українських журналістів та громадськості стало знаковою датою — у дію вступив Закон «Про доступ до публічної інформації», яким було встановлено гарантії на забезпечення права кожного громадянина на доступ до публічної інформації. На той час прийняття закону сприймалося українцями як вагомий внесок у демократизацiю України, оскільки закон надав можливість бути ближчими до владних структур та одержувати інформацію, яка до того часу була закритою. Передбачалося, що кожен, хто хотів дізнатися будь–яку публічну інформацію, надсилав запит електронним або ж поштовим способом і протягом п’яти робочих днів мав одержати відповідь.

Проте нерiдко законодавство потребує вдосконалень, і Закон «Про доступ до публічної інформації» не став винятком. Тому юристи та автори документа вирішили доопрацювати закон і вже в новому вигляді подати його до Верховної Раді. Проте під час останньої сесії Верховна Рада не змогла прийняти закон, i розгляд відклали на вересень.

Громадські активісти руху «Новий громадянин» стурбовані таким зволiканням, оскільки 1 липня, після засідання погоджувальної ради у Верховній Раді, проект № 0947 був включений у розклад на цей день, а з невідомих причин його просто не розглянули. Автор закону народний депутат від партії «Батьківщина» Андрiй Шевченко у коментарі «УМ» запевнив, що не варто перейматися, оскільки у вересні ВР знову повернеться до цього питання: «На жаль, нам дійсно не відомо за яких причин закон не було розглянуто, він просто зник з порядку денного, і ніхто не пояснив, чому так трапилось. Не думаю, що в цьому присутні політичні мотиви, проте кожному зрозуміло те, що цей закон ускладнює чиновницьке життя, тому я б сказав, що це бюрократичний саботаж. Але в перші дні роботи Верховної Ради ми обов’язково повернемося до цього закону, і я сподіваюся, що він усе–таки буде прийнятим».

У коментарі «УМ» у прес–службі комітету з питань свободи слова та інформації заявили: «З нашого боку все було виконано і відпрацьовано, ми мали висновок юристів і були готові до розгляду цього закону у Верховній Раді. Чому закон не розглянули — нас теж не повідомили».

Законопроект передбачає зміни до 4 кодексів та 53 законів України з метою приведення їх у відповідність до нових інформаційних законів, що набули чинності в травні 2011 року. У журналістському русі «Стоп цензурі» заявили, що закон про доступ до публічної інформації так і не запрацював на повну силу через неузгодженості в інших законодавчих актах. У проекті закону №0947 знімаються ці перепони і деталізується, яку саме інформацію чиновники мають право надавати як публічну, в тому числі — і на запити журналістів.

А от за даними Держкомтелерадіо, з часу прийняття закону було отримано понад 6 тис. запитів, більшість із яких надіслані саме представниками ЗМІ. Як заявляє директор департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення Богдан Червак, майже всі запити були задоволені.

Перевагами допрацьованого закону є те, що він уточнює і посилює положення щодо адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до інформації, відкритий доступ до протоколів сесій місцевих рад, рішень та висновків їх постійних комісій, забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження комунальним майном і бюджетними коштами, встановлює права відвідувати відкриті сесії Верховної Ради та місцевих рад не тільки для акредитованих журналістів, а й для будь–якої особи згідно з Конституцією. Передбачається вилучення з Цивільного кодексу презумпції недостовірності негативної інформації, встановлення права безкоштовного доступу до державної статистики, навіть якщо вона була підготовлена на замовлення приватних суб’єктів, посилення прозорості інформації про державні закупівлі та приватизацію, а також публічної інформації фінансових установ та природних монополій. І найголовніше, що найбільше лякає деяких чиновників: обов’язкове оприлюднення декларацій вищих публічних службовців, визначених Законом про засади запобігання і протидії корупції, на офіційних веб–сайтах у разі їх наявності. Нагадаємо, що у квітні 2013 року «УМ» звітувала про статки нардепів, спираючись на закон про доступ до публічної інформації, вимагаючи від деяких депутатів опублікувати свої декларації, оскільки дехто із них так і не надав цю інформацію.