Нещодавно електричкою «Яготин — Київ» я їхав до столиці у своїх справах. У наш вагон підліток років десяти–дванадцяти завів сліпого чоловіка похилого віку з баяном. Він заспівав пісню, за яку хлопчику в картуз пасажири кидали гроші, хто скільки міг. Мені дуже сподобалася мелодія пісні й особливо слова. На виході з вагона я підійшов до них і попросив, щоб мені продиктували слова пісні. Чоловік із задоволенням погодився. А я потому поклав у картуз 20 гривень. Хочеться, аби слова цієї пісні почула вся Україна.
Сьогодні нашу вільну Україну
Навіки хочуть знищити її.
Для всіх чужі і вражі росіяни,
Для українців — горя носії.
Вони її століттями вбивали,
У кайданах закуту і в ярмі,
Але Вкраїна вижила в неволі,
У віковій кривавій боротьбі.
По волі Бога рідна Україна
Здобула волю з пекла ворогів
І прокляла чужинців–окупантів,
Її колишніх вбивців і катів.
Сьогодні наша вільна Україна
Свою здобуту волю береже
І як блаженна Мати українців
Всіх ворогів від себе прожене.
Тож, росіяни, в себе там вируйте
І на своїй прабатьківській землі,
Але до нас не лізьте в Україну,
Чужого роду вражі москалі.
Василь РІЛЬЧЕНКО
с. Засупоївка Яготинського району Київської області