Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Фільм просто неба в природних «декораціях».
У столичних парках і скверах після заходу сонця проходять кінопокази. Фільми демонструють завдяки некомерційному кінопроекту «Моє дитинство», повідомляє прес–служба Київміськдержадміністрації. Ініціатором заходу виступив продюсерський центр «Контора Правило» за підтримки Дарницької і Шевченківської райдержадміністрацій та комунального об’єднання «Київзеленбуд».
Як розповіла «УМ» одна з організаторів кіноподій Ірина Правило, поки показують лише фільми, режисером яких є вона сама. Ідея сформувалася через брак звичайних глядачів, адже на всі попередні покази приходила підготовлена публіка. Та й просто хотілося показати людям, що українське кіно робиться і його можна подивитися.
«Зараз показуємо фільм «Кров» — першу частину кінотрилогії. Другу роботу «Мужицький ангел» запустимо, мабуть, восени, оскільки він різдвяний за тематикою і хочеться, щоб у людей був відповідний настрій, — каже «УМ» режисер. — А взагалі сам формат показу короткого метра дуже цікавий, адже на сеанс потрапляють звичайні люди, які гуляли поруч і яких не лякає перспектива витратити півгодини на кіно. Для них, крім усього іншого, незвично й те, що після показу одразу можна поспілкуватися з автором роботи».
Покази вже відбулися на Пейзажній алеї, Андріївському узвозі, у Золотоворітському сквері, Парку партизанської слави, на Володимирській гірці та у парку імені Шевченка. «Столичні парки і сквери — найкращий арт–майданчик. Вуличні покази, проведення майстер–класів та фестивалів, демонстрація сучасного живопису та скульптури — це неповний перелік того, що може запропонувати «Київзеленбуд» киянам та гостям міста», — зауважив гендиректор «Київзеленбуду» Михайло Царенко.
Чи демонструватимуться роботи інших режисерів і чи взагалі приживеться такий формат у столиці, поки невідомо. «Але ми дуже сподіваємося, що своїм прикладом надихнемо інших митців не боятися творити і показувати свої роботи на публіці», — додає Ірина Правило.
Наразі Ірина Правило працює над третьою частиною трилогії, яку мають знімати в Італії. Режисер збирається вдатися до народного фінансування, оскільки спонсорських коштів не вистачає.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>