«Твоя краплина крові — моє життя»

Кожен четвертий потребує переливання крові

До середини липня в Україні триває місячник відкритих дверей у пунктах збору крові. У лікувальних закладах поширюють буклети з детальною інформацією: як підготуватися до здачі крові, які є протипоказання до процедури, адреси пунктів збору крові в кожному регіоні. Акція відбувається в рамках Всеукраїнського проекту «Твоя крапля крові — початок моря життя», мета якого — популяризувати безоплатне донорство.

«Щомиті у світі виникає потреба переливання крові. Кожен донор, який здає кров безоплатно, робить свій безцінний внесок — рятує чиєсь життя. Адже кров — це така субстанція, яку неможливо купити в аптеці чи виготовити на фармацевтичному заводі. Тому врятувати людей, які потребують переливання крові чи лікування її препаратами, можуть лише донори», — зауважує заступник директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги, начальник Управління спеціалізованої медичної допомоги МОЗ України Євген Мороз.

За життя кожна четверта людина потребує переливання крові, кажуть лікарі. Гострого дефіциту донорської крові в Україні сьогодні немає. За винятком Києва — тут найчастіше проводять високотехнологічні операції з використанням донорської крові. Тому саме на столичних жителів лягає таке навантаження, додає Євген Мороз.

— Щороку в нашому закладі лікуються понад 18 тисяч пацієнтів з усіх регіонів України — це новонароджені, глибоко недоношені діти та більш як 700 дітей із онкогематологічними захворюваннями, — розповідає заступник головного лікаря з медичної частини НДСЛ «ОХМАТДИТ» Тетяна Іванова. — Крім того, щороку відбувається понад 8 тисяч оперативних втручань. Зазвичай це операції високої складності. Тож люди, які здали кров, не просто зберігають здоров’я пацієнтів — вони рятують їхнi життя. Тому закликаю всіх свідомих громадян долучитися до донорства.

Регулярне донорство омолоджує і зміцнює

За словами лікарів, донором може стати кожна здорова людина віком 18—60 років, з масою тіла не менше 50 кг. Перед здачею крові донори проходять обстеження та здають кров на аналіз. Тож це гарна нагода перевірити власний стан здоров’я, кажуть медики.

Сьогодні 75 764 особи мають статус почесного донора України. Це люди, які понад 40 разів безоплатно здали кров або 60 разів — плазму. 83 наших співвітчизники мають звання заслуженого донора України, 13 донорів відзначені урядовими нагородами. А Володимир Ніколаєв iз Дніпропетровщини став Героєм України: його внесок — 663 донації крові (з них 203 літри плазми). Він і досі є активним донором.

Медики стверджують: нині в Україні підвищується контроль за якістю донорської крові. У березні 2013 року набрав чинності наказ МОЗ України № 134 «Про затвердження Порядку скринінгу донорської крові та її компонентів на гемотрансмісивні інфекції». МОЗ постійно працює над підвищенням рівня інфекційної безпеки донорської крові та її компонентів. Зокрема, впроваджується модернізація лабораторій закладів служби крові та оснащення їх сучасними автоматизованими системами для спеціального аналізу. До речі, 10 відсотків охочих стати донором — після аналізу крові — не допускають до донорства.

Хто саме не проходить відповідного контролю? Це люди, які хворіли або хворіють на СНІД, носії ВІЛ­інфекції, сифілісу, вірусних гепатитів, туберкульозу, пацієнти із гіпертонічною хворобою ІІ­ІІІ ступенів, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом. Донорами не можуть бути також особи із захворюваннями нирок, органів травлення, гострими запалювальними процесами. Щоб ділитися своєю кров’ю з іншими, важливо вести здоровий спосіб життя: правильно харчуватися, відмовитися від надмірного вживання алкоголю та куріння. Лікарі кажуть: донорство сприяє профілактиці серцево­судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Адже регулярна здача крові омоло­джує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози. До того ж кров беруть лише у здорових людей, відтак донорство — нагода перевірити власний стан здоров’я.

Держава заохочує донорів пільгами. Насамперед — двома вихідними, які донор отримує у день дачі крові й наступного дня після процедури. Середня місячна зарплата при цьому зберігається. Ця норма, закріплена в законодавстві, спрямована на те, щоб адаптувати організм до крововтрати. Якщо, за домовленістю із роботодавцем, донор у день здачі крові виходить на роботу, вихідний переносять на іншу дату. У випадку, коли доброволець здійснює процедуру під час відпустки, відпустка продовжується на відповідну кількість днів. Також постановою Кабінету міністрів від 27 грудня 2006 р. встановлено розмір виплати донорам із розрахунку 160 гривень за один літр крові.

ВАЖЛИВО

Перед здачею крові потенційному донорові необхідно:

* напередодні повечеряти, але відмовитися від жирної їжі та молочних продуктів;

* можна вживати солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, варені крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральну воду, овочі, фрукти (крім бананів);

* не вживати алкоголь за 48 годин до процедури;

* пити більше рідини;

* не вживати ліки, особливо ті, що містять анальгін, аспірин, за 72 години до походу в клініку;

* добре відпочити, виспатися;

* легко поснідати у день здачі;

* не курити за 2 години до та 2 години після процедури.

Після здачі крові лікарі радять:

— відпочити 10 хвилин;

— випити солодкого чаю, з’їсти щось легке;

— у цей день уникати надмірних фізичних навантажень;

— алкоголь не вживати щонайменше протягом 8 годин;

— наступні 2 доби регулярно та добре харчуватися, вживати багато рідини.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

За один забір зазвичай беруть 450 мл + 40 мл крові — це 6—8% від загальної маси тіла дорослої людини. Осіб, легших за 50 кг або зростом нижче 150 см, в індивідуальному порядку до здачі крові може допустити лікар­трансфузіолог.

Цільну кров рекомендують здавати не частіше 5 разів на рік. Повністю склад крові відновлюється упродовж 30­40 днів. Щоб відновлення відбулося швидше, радять пити багато рідини — соки, чай. А раціон донора завжди повинен містити білок, від якого залежить рівень гемоглобіну в крові. Продукти, багаті на білок: м’ясо, гречка, сочевиця, квасоля, всі бобові, риба тощо.