Священна гора Фудзі. (з сайта photoinpixel.com.)
Під час 37–ї щорічної сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, яка до 27 червня триватиме у столиці Камбоджі — Пномпені, перелік об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО поповнився загалом 19 позиціями.
«Зірками» пномпенської сесії можна вважати Катар і Фіджі — обидві ці країни вперше потрапили до списку із, відповідно, приморським містом–фортецею Аль–Зубара в Перській затоці та історичним портовим містом Левука.
Також новиною з’їзду профільного комітету ЮНЕСКО 2013 року стало включення до переліку об’єктів Світової спадщини такої всесвітньо відомої пам’ятки, як священна гора Фудзіяма в Японії. Дивно, але досі Фудзісан, як називають свій священний вулкан японці, до цього списку, де значиться безліч менш відомих і значимих об’єктів, не входив.
Відзначив Комітет і ще одну відому вогнедишну гору — Етну на острові Сицилія в Італії. Якщо Фудзі — найвища вершина Японії (3776 м), то Етна — найвищий і найактивніший діючий вулкан у Європі (3380 м).
Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО вважається переліком архітектурних пам’яток, місцевостей та природних багатств, що мають «визначну цінність у світовому масштабі». Хоча інколи вибір Комітету Світової спадщини, відверто кажучи, дивує.
Загалом нинішня сесія Комітету розглянула на предмет внесення до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО понад 30 пропозицій від різних країн. Окрім України, одразу по два об’єкти внесено до списку від Італії та Китаю.
Ці країни лідирують за кількістю об’єктів Світової спадщини, причому після 37–ї сесії Комітету ЮНЕСКО Китай обійшов Іспанію, яка досі посідала друге місце. Іспанських об’єктів у списку так і залишилося 44, тоді як у Китаї об’єктів Світової спадщини тепер налічується 45, а в Італії — 47.
Таким чином, станом на кінець червня 2013 року повний перелік об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО налічує 981 об’єкт, розташований у 160 країнах. З них 759 — культурні пам’ятки, 193 — природні та 29 — змішані.
Перелік об’єктів, що отримали статус Світової спадщини ЮНЕСКО під час 37–ї сесії Комітету у Пномпені, 17–27 червня
|
1. Гори Тянь–Шаню в Синьцзян–Уйгурському регіоні (Китай) |
|
2. Вулкан Етна (Італія) |
|
3. Біосферний заповідник Ель–Піканате і Гран Десьєрто де Алтар (Мексика) |
|
4. Пустеля Наміб (Намібія) |
|
5. Таджицький національний парк (Таджикистан) |
|
6. Баскська китобійна станція Ред Бей (Канада) |
|
7. Культурний ландшафт «Рисові тераси Хунхе–Хані» (Китай) |
|
8. Історичні пам’ятки і об’єкти Кесона (КНДР) |
|
9. Історичне портове місто Левука (Фіджі) |
|
10. Бергпарк Вільгельмсхьое в Касселі (Німеччина) |
|
11. Фортеці Раджастану (Індія) |
|
12. Палац Голестан (Іран) |
|
13. Вілли й сади Медічі в Тоскані (Італія) |
|
14. Фуджісан, священне місце і джерело мистецького натхнення (Японія) |
|
15. Історичний центр міста Агадес (Нігер) |
|
16. Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі |
|
17. Коїмбрський університет Альта і Софія (Португалія) |
|
18. Археологічна пам’ятка Аль–Зубара (Катар) |
|
19. Античне місто–держава Херсонес Таврійський та його хора (Україна) |
На сторінках нашої газети ми вже зустрічалися з відомим українським археологом і археозоологом, кандидатом історичних наук Олегом Журавльовим. Майже три десятиріччя своєї пошукової діяльності він присвятив давній грецькій колонії Ольвії, що неподалік мальовничого міста на Дніпровському лимані Очаків, овіяного звитяжною славою запорозьких козаків. >>
Минулого року, презентуючи у Запоріжжі книгу «Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву», письменниця Оксана Забужко висловила захоплення греблею Дніпрогесу, «довжелезним» проспектом Леніна (який щойно отримав назву Соборний). І зауважила: «Дивно, що у вашому місті немає пам’ятника Шевченку...» >>
Міжнародний скандал, що потихеньку розгорається у Львові, має всі шанси перерости на повноцінне протистояння наукових еліт з українською владою. Річ у тім, що київські чиновники «рекомендували» віддати Польщі цінний архів імені Оссолінських, що зберігається в Науковій бібліотецi імені Василя Стефаника, а польська сторона натомість віддасть Україні архів Наукового товариства імені Тараса Шевченка. >>
Усі ми прагнемо пізнати навколишнiй світ, їдемо в далекі чужі країни. Але часто забуваємо, що наша земля містить у собі багато нерозгаданих таємниць. Одне з таких таємничих місць розташоване на Черкащині — у серці загадкових трипільських земель. Журналiстка «УМ» відвідала цi трипільськi території й побувала в осередку культурної спадщини тих часів — історико-культурному заповіднику «Трипільська культура». >>
Вони нагадують паралельну реальність або Харків у минулому, гонористо проігнорований сучасністю. Варто звернути з тротуару центральних вулиць трішечки вбік, одразу перед очима з’явиться він — будиночок із дерев’яною верандою, яку догори обплів столітній дикий виноград. >>
Архітектори, члени Українського національного комітету Міжнародної пам’яткоохоронної організації ICOMOS, переконані — через новобудови, які руйнують історично сформований краєвид давнього Львова, місто може бути виключеним зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Це питання вже навіть було включено до порядку денного на минулорічній 37–й сесії Комітету Всесвітньої спадщини. >>
