Не сідай на пісок, не їж пиріжок!..

26.06.2013

Не встигла маріупольська влада відзвітувати про готовність міських пляжів до купального сезону, як трапилася неабияка неприємність: після шторму на березі було зафіксовано так звані «чорні піски» з підвищеною радіоактивністю. Довелося терміново попереджати відпочивальникiв про це традиційне прокляття Азовського моря.

В обласній санітарно–епідеміологічній станції нам пояснили суть небезпечного явища. Десь у морських глибинах проходить геологічний розлом із кристалічними породами, що містять радіоактивний торій. За тисячі років азовські хвилі перемололи міцний базальт, перетворивши його у вугільно–чорний пісок. Розповідають, що сировину для перших радянських атомних бомб збирали саме на азовських пляжах. Свого часу через радіоактивні «чорні піски» відхилили проект будівництва на узбережжі, поблизу промислового Маріуполя, атомної станції — занадто великим нібито було визнано ризик глобальної катастрофи в разі несподіваної аварії.

Штормове море час від часу викидає «чорні піски» на берег, утворюючи на пляжах контрастні «антрацитові» коси. Наближатися до них, а тим більше засмагати поблизу категорично не рекомендується. Гамма–фон там лише у два–три рази перевищує норму, але в поєднанні з дозою природного сонячного опромінення (яку з власної волі отримує, засмагаючи, кожен пляжник) це цілком може стати причиною серйозної хвороби. Особливо небезпечною, як підказують фахівці, ця природна речовина може бути, потрапивши в середину організму, наприклад разом із пляжним «перекусом». Правда, місцеві жителі традиційно нехтують такою небезпекою, вказуючи, що аж два металургійні гіганти, розміщені в Маріуполі, спричиняють, мов­ляв, незрівнянно більшу шкоду.

За старими, ще радянськими правилами, до початку купального сезону власники пляжів зобов’язані були ретельно зібрати «чорні піски», що накопичилися за зиму, і вивезти їх у безпечне місце. Нині ж, з подорожчанням бензину та послуг спеціалізованих автопідприємств, радіоактивну гидоту, чого гріха таїти, часто–густо прикопують просто на пляжі. Що, звичайно, аж ніяк не можна вважати надійним вирішенням проб­леми.