Сенат Польщі ухвалив заяву з приводу 70–річчя Волинської трагедії. Як повідомляє Радіо «Свобода», в остаточній версії цього документа події 1943–го року названі «етнічною чисткою з ознаками геноциду». На думку членів Верхньої палати польського парламенту, таке визначення Волинського злочину можна обґрунтувати тим, що «події мали організований масовий характер й супроводжувалися жорстокістю».
За ухвалення такого тексту проголосували 55 сенаторів зі 100, проти виступило 20, ще 10 утрималися.
У заяві йдеться про те, що 9 лютого 1943 року з нападу загонів УПА на волинське село Паросль «почалася брутальна акція фізичного знищення поляків, яку проводили бандерівська фракція Організації українських націоналістів та Українська повстанська армія» і «жертвами якої стали близько 100 тисяч поляків». Про українців, полеглих від рук польських націоналістичних організацій під час протистояння 1940–х років, у заяві не згадується.
Водночас у документі сказано, що після повалення комунізму Польща й Україна багато зробили для подолання складного минулого. «Поляки прагнуть примирення й дружби з українцями. Це підтверджується численними доказами. Утім справжнє примирення можна збудувати тільки на правді та спільному засудженні злочину», — зазначають сенатори, наголошуючи, що «пам’ять про загиблих на Волині поляків має назавжди стати частиною польської історичної свідомості».
При цьому Сенат не підтримав пропозицію депутатів з опозиційної правої партії «Право і справедливість», які вимагали прямо використовувати в заяві термін «геноцид» і наполягали заснувати «День пам’яті мучеництва кресов’ян» (мешканців українських, білоруських та литовських територій, які в 1920—1939 рр. входили до складу Польщі).
Незадовго до голосування зі спікером Сенату Богданом Борусевичем зустрічався перший Президент України Леонід Кравчук, який намагався переконати польських політиків не використовувати в заявах iз приводу 70–річчя Волинської трагедії термін «геноцид». «Геноцид — це сплановані дії держави. Україна в 1943 році не мала держави і державних механізмів, якими могла б здійснити геноцид», — наголосив екс–глава держави, закликавши не псувати добросусідських відносин.
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» поширило заяву, в якій наголошує, що «всі свідомі українці з глибокою тривогою і справедливим обуренням сприйняли інформацію про ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70–річчя Волинських подій».
«Цією ухвалою фактично перекреслюються спроби примирення у складних питаннях історичного минулого обох народів, де українці ніколи не виступали агресорами чи окупантами, — наголошує «Свобода. — Не може бути партнерства у міжнаціональних відносинах, якщо заперечується право іншого народу мати власну національну гідність, власну незалежність та право на боротьбу з окупантами».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
