Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Катерина МакДугалл особливого представлення не потребує. Мистецтвознавець, власниця аукціонного дому MacDougall’s, який десять років тому з чоловіком Уільямом заснувала у Британії і який разом iз Sotheby’s та Christie’s входить до трійки лідерів iз продажу російського мистецтва, авторитетний експерт і визнаний практик світового арт–бізнесу. Але, як з’ясувалося нещодавно, ця пані має чималий потенціал в інших галузях життя, а тому представлення таки не завадить. Днями МакДугалл заявила ще й про свої літературні амбіції, презентувавши детектив «Бриг «Меркурій». Випадковою цю книгу назвати складно: Катерина — випускниця московського Літературного інституту імені Горького, кандидат філологічних наук (захищалася за «Божественною комедією» Данте). До того ж вона є членом спілки письменників Великобританії, але «Бриг «Меркурій» — перша її книга російською.
«Бриг «Меркурій» — книга, основана на власному досвіді автора. І хоча Катерина чесно попереджає, що всі персонажі та події вигадані, перше ж знайомство з головною героїнею примушує засумніватися в абсолютності цього твердження: Олександра — мистецтвознавець і власниця аукціонного дому. Над її ліжком змалечку висіла картина Айвазовського «Бриг «Меркурій», на якій зафіксований один із драматичних моментів бою з турецьким флотом у 1829 році. Доля картини тісно переплететься з долею самої Олександри, якій доведеться досліджувати історію цього полотна, а також переміщення у часі й просторі його й копій i підробок. Кохання, зрада, вбивство — традиційні складові детективу в цій книзі мають мистецьке обрамлення, тому всі, хто хочуть розібратися у тонкощах функціонування арт–ринку, також зможуть знайти тут багато цікавої інформації «зсередини».
Сюжет книги розгортається в Лондоні, Монако, Росії й охоплює часовий проміжок від 1829 року до наших днів.
«Бриг «Меркурій» вийшов у пітерському видавництві «Амфора» накладом 5 тисяч примірників. У добру путь книгу благословила гуру сучасної російської белетристики Людмила Улицька, яка є автором передмови.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>