Своїми думками про досвід Мукачева, теперішню ситуацію в місті після виборів міського голови та в Україні — перед виборами Президента ділиться екс-кандидат у мери Мукачева, керівник «Нашої України» на Закарпатті, народний депутат Віктор Балога.
— Пане Вікторе, чому, на вашу думку, саме Мукачів прогримів на весь світ?
— На жаль, так сталося, що саме в Мукачеві під час виборів міського голови відпрацьовувались виборчі технології, які влада планувала використати на президентських виборах. Ми побачили все, на що здатна сьогоднішня політична еліта країни заради збереження свого панівного стану — від відвертих погроз, злиття криміналітету з владою та правоохоронними органами до цинічного фальшування результатів виборів. Якби мукачівці змирилися з проголошеними результатами, то «досвід Мукачева» був би перенесений на всю Україну. Проте, до честі моїх земляків, вони показали всій країні, що ніякими подачками їх не купити, що вони мають гідність і самоповагу. І за це хочу їм щиро подякувати.
— Однак ми не можемо зараз говорити, що мукачівська епопея скінчилася...
— А про це ніхто не говорить. Інша річ, що грунтовний аналіз можна буде зробити тільки після президентських виборів.
Як не прикро констатувати, але сьогоднішня влада знехтувала не лише думкою більшості виборців, думкою Верховної Ради і прийнятими парламентом постановами, а й світової спільноти. Згадаймо заяви, які зробили різні міжнародні інституції, в тому числі й конгресмени США, депутати Європарламенту.
На моє глибоке переконання, лише після президентських виборів буде притягнуто до відповідальності всіх без винятку причетних до фальсифікацій — як членів Мукачівського тервиборчкому, керівників силових структур, так і чиновників органів державної влади, включаючи найвищих посадовців. Іншого шляху нема й не буде, якщо ми хочемо бути в цивілізованій Європі.
— У мукачівському протистоянні зійшлися дві політичні сили — «Наша Україна» та СДПУ(о). Хто виграв?
— Якби мукачівські вибори проходили не напередодні президентських, то можна було б говорити про протистояння двох політичних сил. Однак у даному випадку мукачівцям і «Нашій Україні» протистояла вся вертикаль влади. І найприкріше те, що в результаті таких дій постраждала ціла Україна. Нинішній імідж влади є чи не найнижчим за всі роки незалежності. А від цього, до речі, і непривабливість держави у залученні іноземних інвестицій. Водночас, завдяки мукачівським подіям весь український народ побачив справжнє обличчя влади. І в цьому є, як не парадоксально, свій плюс. Після Мукачева Україна стала іншою. У багатьох зникли ілюзії щодо декларативних заяв найвищого керівництва про дотримання норм демократії та цивілізованості.
— Ви спілкувалися з Ернестом Нусером після виборів?
— Так, я запросив його додому. Ми сіли й поговорили.
— Це вже після його відставки?
— Так. Я думаю, він прийшов до думки, що не мав ні морального, ні жодного іншого права займати посаду мукачівського голови.
— Ви хочете сказати, що саме це і стало причиною відставки Нусера?
— Не лише це. Було принаймні ще кілька причин. Перша — це те, що його оточення з кримінальним минулим не давало йому нормально працювати. А він добре усвідомлював, що відповідати за все доведеться йому. А з іншого боку, була пряма вказівка влади. У зв'язку з вимогою міжнародної спільноти треба було скасовувати результати виборів. Наша влада, як завжди, поступила половинчасто: замість того, щоб визнати вибори недійсними, змусила Нусера піти у відставку. Це рішення вищої влади збіглося з бажанням Нусера, який ніколи не був самостійним. Я думаю, він щасливий, що так склалося.
— А як же заяви Нусера про погрози на його адресу?
— Я впевнений, що ці заяви йому написали сценаристи з Банкової. А він укотре підставився. Проте я б не хотів давати йому характеристику.
— Що для вас особисто стало найбільшою несподіванкою під час мукачівської кампанії?
— Якраз для мене несподіванок не було. Коли мої колеги з фракції доводили, що після підрахунку голосів треба провести переможну прес-конференцію, я відповів, що вони не знають підлість цих людей, які зараз можуть усе переписати по-новому. Я не вірив, що вони змиряться з поразкою. Чекав, що вони щось учудять. Але не думав, що зроблять це настільки примітивно.
— Водночас були і звинувачення, що штаб «нашоукраїнців» недопрацював...
— Та все було нормально!
— Тобто ви вважаєте, що зробили все, що можна було в даній ситуації?
— А як і кого можна було контролювати, якщо територіальна виборча комісія зібралася в якомусь туалеті й там виправляла бюлетені, щось підмазувала, а потім у закритому режимі зачитувала це на телекамеру в присутності прокурора області, який не мав права там перебувати? Хто може щось зробити, якщо виставили охорону з сотнею спецназівців, аби нікого не допустити до ТВК? Про що ми говоримо?! Коли влада просто організувала грубу і примітивну фальсифікацію виборів. Коли влада діє поза законом, ніякі технології не дають результату.
— Після відставки Нусера на Мукачів чекають нові вибори...
— Так. Є закон про місцеве самоврядування, згідно з яким, упродовж місяця після відставки міського голови мають бути призначені нові вибори у тримісячний термін. Якщо їх не буде призначено, це має зробити Верховна Рада. Проте обласна влада докладає максимум зусиль, щоб такі вибори не відбулися. Саме тому впродовж кількох місяців тимчасова міська влада не проводить сесію міськради. Знаходяться найрізноманітніші причини, щоб не зібрати депутатів.
Але ж від цього страждає місто! Є чимало питань, які потребують негайного прийняття рішень. Та, схоже, есдекам наплювати на проблеми мукачівців. Їх цікавить одне — влада за будь-яку ціну.
— Стартувала президентська виборча кампанія. Ви очолюєте штаб «Нашої України» на Закарпатті. Які завдання стоять перед вами?
— Завдання одне — перемогти. Я гадаю, що закарпатців уже не треба переконувати. Вони визначилися у своїх симпатіях. Більшість підтримує Віктора Ющенка, і це підтверджують соціологічні опитування. Наше головне завдання — забезпечити максимальний контроль на дільницях та в окружних комісіях, аби ця однозначна перевага не була вкрадена. І ми це зробимо.
— Закарпаття має якусь свою специфіку на цих виборах?
— Специфіка маленьких областей у тому, що вони не відіграють вирішальної ролі під час голосування. Тому маємо все зробити для максимально високої явки виборців, аби наша частка у загальній перемозі була вагомішою.
— З яким настроєм дивитеся у майбутнє?
— Песимізму нема. Є впевненість у тому, що демократичні сили переможуть.
— А якщо програють? Газети СДПУ(о) трублять, що команда Балоги готується до еміграції.
— Ми не програємо. Бо в такому випадку програє вся Україна. І це добре усвідомлюють всі, хто бодай трошки розуміється на політиці. А до еміграції готуються якраз есдеківські шефи, а не ми. При тому тиску, який ми витримуємо, можна було вже давно виїхати. Але ж ми залишаємося і працюємо. Далі буде легше.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
