Добігла кінця скандальна справа так званих руйнівників київського Леніна на Бессарабській площі, яка тривала майже чотири роки. Нагадаємо, пам’ятник фундатору тоталітарного режиму націоналісти пошкодили ще 30 червня 2009 року.
Позавчора, за годину до початку судового засідання, біля будівлі Шевченківського суду на підтримку підозрюваних почали збиратися націонал–патріоти. Сам судовий процес розпочався із запізненням. Із п’ятьох підсудних, які проходили у справі, обвинувачення висунули тільки трьом. Незважаючи на публічність справи, суд заборонив проводити фото– та відеозйомки.
Розпочалося засідання з оголошення про зміну прокурора. Опісля надали слово підсудним. Один iз них, Микола Коханівський, пояснив свій вчинок тим, що лише виконував указ Президента Віктора Ющенка (2004—2010 рр.) «Про знесення пам’яток тоталітарного режиму»: «Я йшов на це свідомо, винним себе не визнаю, а свій вчинок вважаю актом громадянської дії щодо встановлення справедливості».
Інший підсудний Андрій Тарасенко додав: «У серцях українського народу до цього часу немає національного визначення через засади тоталітарних вождів. Такі «пам’ятки» не повинні бути на теренах України і замість розглядати безглузді судові справи потрібно пишатись справжніми героями українського народу». Богдан Франт та Іван Срібний взагалі відмовились від наданого їм останнього слова, утім також своєї вини не визнали.
Опісля суд оголосив перерву до наступного дня, який розпочався не менш напружено. Як і напередодні, за півгодини до початку засідання почала збиратись громада. Хоча засідання перенесли на годину, розпочалося воно із запізненням на дві години. Вирок Феміди — винні. Суддя Слободенюк присудив кожному з підсудних по два роки умовного режиму, а Миколі Коханівському — три роки. Сам Коханівський iз вироком не погоджується: «Боротьба за Українську Соборну державу ще не закінчилася, вона тільки набирає обертів, і я в цій боротьбі братиму найактивнішу участь, тобто незаконні рішення судів мене не турбують».
Наталя ТУРАК