Народний РУХані

18.06.2013
Народний РУХані

В Ірані настала нова епоха. Так принаймні сподіваються самі іранці. Як і чотири роки тому, по завершенні голосування на президентських виборах на вулиці столиці країни Тегерана вийшли тисячі людей. Проте цього разу місто почервоніло не від крові, як тоді, коли масові протести проти фальсифікацій, що дозволили президентові Махмуду Ахмадінежаду залишитися на другий термін, завершилися арештами й сутичками з поліцією. Червоний — колір нового глави Ісламської республіки, Хассана Рухані, який офіційно вступить на посаду 3 серпня. Саме на нього народ покладає надію на те, що в країні нарешті настане сяка–така демократія й Іран вирветься з міжнародної ізоляції. І справді, перемогу Рухані на виборах уже привітали держави Євросоюзу та адміністрація США.

Водночас скептично налаштовані міжнародні оглядачі радять не надто розраховувати на те, що прихід нового президента приведе до швидких змін. Адже де–факто основна повнота влади, в тому числі й щодо ядерної програми, яка найбільше турбує міжнародну спільноту, як і раніше, належить духовному лідерові Ірану — аятолі Хаменеї. До слова, Рухані з 1992 року незмінно очолює Центр стратегічних досліджень — консультативний орган при духовному лідері.

64–річний священно­служитель Хассан Рухані, який на виборах 14 червня переміг п’ятьох інших кандидатів, набрав трохи більше 50% голосів при явці понад 72%. Успіху сприяло те, що його підтримали Мохаммад Хатамі, який обіймав пост президента до приходу Ахмадінежада, та авторитетний у народі екс–спікер парламенту Акбар Хашемі Рафсанджані. Самому йому Рада вартових конституції балотуватися в президенти заборонила під тим приводом, що високоповажний Рафсанджані «вже застарий».

Під час виборчої кампанії Рухані обіцяв «повернути нації гідність» і, зокрема, випустити з тюрем політв’язнів. «Хвала Всевишньому, розум і поміркованість возсіяли в Ірані. Це перемога поміркованості, зрілості й здорового глузду над екстремізмом», — цитує переможну промову новообраного президента Бі–Бі–Сі.

Новий глава держави — людина високоосвічена. Визначний богослов і правник, Рухані захистив докторську дисертацію в Каледонському університеті у Глазго, володіє англійською, французькою, німецькою та російською мовами (окрім рідної арабської, звісно). У 1989—2005 роках він був секретарем Ради національної безпеки Ірану, а за президентства Хатамі представляв свою країну на міжнародних переговорах щодо ядерної проблеми. І хоча під час студентських демонстрацій проти закриття ліберальної газети 1999 року Рухані вважав, що винні в «підривній діяльності» заслуговують смертної кари, згодом він змінив свої погляди в бік демократизації. І різко критикував Ахмадінежада, зокрема й за придушення мирних протестів.

 

ДО РЕЧІ

Махмуд Ахмадінежад, який залишає посаду президента в серпні, у листопаді постане перед судом. Як повідомляє Іранська студентська інформагенція, суд розгляде скаргу спікера меджлісу Алі Ларіджані. У чому саме він звинувачує главу держави, наразі невідомо.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>