Громада не забуде

Урочисте відкриття відновлених поховань козаків і старшин війська Української Народної Республіки, які загинули взимку 1918—1919 років, захищаючи Київ від наступу більшовиків, відбулося цієї неділі в місті Боярка. У 1924 році, кажуть історики, яким вдалося віднайти архівні документи, тутешнє Будаївське кладовище, а заразом — і шість військових могил героїв, були знищені окупантами–комуністами.

Після проголошення незалежності боярському краєзнавцеві Сергію Лисенку вдалося віднайти у Центральному державному історичному архіві метричну книгу православної парафії Будаївки (колишня назва сучасної Боярки. — Авт.), за якою упродовж 2009—2011 років було встановлено не лише детальні записи про похованих тут воїнів УНР, а й імена загиблих героїв. «На щастя, православні священики, які відспівували й хоронили загиблих, дуже детально описали їхні імена і тогочасні події, зав­дяки чому нам вдалося приблизно встановити навіть межі цвинтаря», — розповів «УМ» один iз дослідників й ініціаторів перепоховання Павло Подобєд.

Відтак за очищення території для відновлення поховань узялися активісти благодійного фонду «Героїка», волонтери і місцеві мешканці. Після прибирання сміття на пожертвувані гроші придбали шість петлюрівських хрестів і оновлений паркан iз тризубом, виготовлені майстром iз Черкащини. «В одній iз вигрібних ям на очищеній території ми виявили скинуті радянською владою п’ять тогочасних пам’ятників, які реставрували і разом iз петлюрівськими хрестами, виготовленими майстром iз міста Корсунь–Шевченківський Олегом Собченком, повернули на свої місця», — веде далі Павло Подобєд.

За його словами, велике сприяння у відновних роботах надала як місцева влада, зокрема міський голова Тарас Добрівський, так і боярчани. Одним зі своїх рішень міськвиконком перевів ділянку відновленого цвинтаря до земель історико–культурного призначення. Також комунальники міста безкоштовно допомагали активістам розчищати територію від сміття. Відгукнулися і жертводавці, завдяки яким вдалося зібрати понад 27 тис. грн.

«Категорія тих, хто не залишився байдужим і відгукнувся на заклик про збір пожертв, дуже велика. Більшість — це підприємці. Однак не залишились осторонь і звичайні люди. Приміром, батько місцевої мешканки Лесі Коваленко, за її словами, свого часу спілкувався з Петлюрою, який справив на нього настільки сильне враження, що той пішов у його військо боронити Україну. Тому пані Леся двічі приносила нам гроші, зі слізьми згадуючи розповідь батька, який потім відсидів 22 роки у концентраційних таборах. Хочу подякувати місцевим мешканцям, які безкоштовно годували робочих, брали на ніч, чергували вночі біля реманенту — допомагали хто чим міг. Один чоловік навіть пригнав підйомний кран, щоб витягти знайдені нами пам’ятники», — каже Павло Подобєд.

Уже до кінця року фонд «Героїка» планує завершити ще кілька аналогічних акцій. Так, днями розпочалися роботи з виготовлення монумента козаку Спиридону Тропку, який загинув у бою за місто Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ. — Авт.). У місті Верхньо­дніпровськ Дніпропетровської області активісти хочуть встановити пам’ятну дошку сотнику УНР Никифору Авраменку. А до кінця року, каже Павло Подобєд, у самому Дніпропетровську постане пам’ятник воякам УНР. Відповідне погодження вже видала тамтешня влада.