«Вони тільки брешуть і крадуть, а корупція цвіте буйним цвітом», — бармен Шимон із Познані вкладає своє ставлення до політиків у кілька слів, а говоримо ми про те, як змінилася Польща після Євро–2012.
«А ви бачили наш «Народовий» басейн?» — екскурсовод Анна з Вроцлава іронізує із ситуації, коли торік розкішний Народовий стадіон у Варшаві, збудований до відкриття футбольної першості, під час матчу Польща — Англія залило дощем, бо системи закриття даху не спрацювали.
«Проблема полягала не в несправності механізму, а в тому, що ми не змогли ним вправно скористатися», — переконує Миколай Пйотровський, директор з комунікації спілки PL, що є оператором стадіону. Нині, переконує пан Миколай, процедура закриття даху триває не більше 15 хвилин.
Під час нашого спілкування у Варшаві звук крапель дощу, який періщить об дах, перекриває розмову на диктофоні. «Самі дивіться: ніщо ніде не протікає», — виправдовується Пйотровський.
Журналістська поїздка по Польщі через рік після Євро–2012 дала змогу дізнатися, що сусідня з нами країна винесла для себе та своєї інфраструктури із великого спортивного турніру, що де «протікає» і з чого «капає» новий прибуток.
Вроцлавський гід Анна скептично говорить про збільшення туристичного інтересу до її міста після Євро — мовляв, «та який там туризм». Той день, коли під час Євро Росія мала грати з Чехією, вона згадує як суцільний конфуз: Анна приймала невелику групу, що прилетіла з Петербурга на приватному літаку. У її спогадах про цей день чемпіонату лишилися люди з великими запасами горілки, які весь час губилися, і їй доводилося їх розшукувати, а вони емоційно вимагали завезти їх на машині трохи не на трибуну, називали свою дівчину Бл...дь («Вони сказали, що це її ім’я», — стишує голос пані Анна), заплатили водієві 100 євро, аби той заспівав їм «Пусть всегда будет солнце», а прощаючись, запитали: «Так в каком ми городє?». «Ось такий туризм», — саркастично коментує екскурсовод.
Бартек, власник пабу в Познані, теж вважає, що урядники міста могли б спрацювати краще. Адже, на його думку, мало іноземців повертається у Познань після Євро. «От один ірландець зачастив — уже разів зо п’ять приїжджав. У нього тут дівчина. Ще двоє приїжджали після Євро, але ж тільки раз...» — каже Бартек. Ресторатор мріє про те, щоб іноземці приїздили в Познань на пивні уїк–енди і йшли просто до нього в пивницю. Паб у Бартека й справді добрий.
Попри заяви згаданих співрозмовників, тільки за рік, що минув після Євро, Познань відкрила додатковий авіарейс із Хорватії (хорвати, як і ірландці, теж грали в Познані) . А це, за словами віце–президента уряду міста Єжи Стенпня, є одним із показників, який чітко характеризує зростання туристичного інтересу до Познані після Євро.
У міських урядах Варшави, Познані та Вроцлава нам розповідають, скільки їм вдалося замінити одиниць трамваїв і автобусів завдяки європейським інвестиціям. Про нові познанські трамваї мій приятель, що навчається на журналістиці в Познані, говорить: «Це космічні кораблі».
У Вроцлаві, де тендер на трамваї виграла чеська «Шкода», яка запропонувала найнижчу для міста ціну, нові трамваї називають «шкодилаки» — за розкіш і комфорт.
У Варшаві директор відділу транспорту й комунікацій міського уряду Мечислав Рексніс не розуміє, чому українські журналісти кілька разів перепитують про те, чи не ламаються нові трамваї, зокрема від морозів. Йому розповідають про наші «хюндаї», і головний варшавський транспортник намагається сформулювати свою відповідь максимально чітко: «Приклад із потягами, який ви навели, до нас не має стосунку. У нас трамваї добрі, вони не ламаються від морозів».
Віце–президент Познані трохи заскочений підвищеним інтересом українських журналістів до стану дорожнього покриття — так, зима була важкою, тривала ледь не до травня, місту довелося витратити всі кошти на утримання доріг, виділені до кінця року, але чому асфальт мав зійти разом зі снігом? «Як це?» — перепитує Рексніс.
А от в аеропорту «Модлін» (це летовище у Варшаві переважно для лоукостів) у зв’язку з холодами було знищено частину злітної смуги. «Проблема всіх тендерів — виграє низька ціна. У даному разі її запропонувала фірма, яка ніколи не будувала злітних смуг, і раптом мінус 20 — і частина смуги зруйнувалася», — коментує загальну ситуацію з тендерами під Євро у Польщі Ришард Петра, голова Товариства польських економістів, радник DemosEuropa.
Пан Мечислав Рексніс з неохотою говорить про змарновані інвестиції до Євро: місто Варшава розраховувало на те, що чимало людей приїжджатиме своїми авто, й орендувало під паркування завеликі площі. Йому неприємно, він виправдовується: «Не було стільки машин, щоб знадобилося аж стільки місць на паркінгу. Але ж це були тимчасово орендовані місця — ми не змарнували багато грошей». Рексніса хотілося втішити, адже парковки — це не «хюндаї» і не провальне міське таксі, як у нас.
Натомість у Варшаві хваляться тим, що Євро–2012 спровокувало «велосипедне диво», — відкрито програму «Публічний велосипед», прокладено велодоріжки. У Познані — тим, що в них найдешевший стадіон, який не тільки не «їсть» кошти з бюджету міста, а й приносить невеликий дохід. «В угоді, яку ми підписали, оператор стадіону (місцевий футбольний клуб. — Авт.) мав переказувати 3 млн. злотих на рік для міста, це близько 1 млн. доларів. На прохання оператора ми знизили цю плату до 0,5 млн. злотих. Головне, ми не маємо доплачувати на утримання стадіону. Але завжди мусимо пам’ятати: щойно в оператора виникнуть проблеми, ми маємо бути готовими прийняти стадіон на утримання міста», — коментує пан Стенпень.
У Вроцлаві, зачувши історію про львівський стадіон, довкола якого тривають суперечки про його збитковість та доцільність/недоцільність демонтажу, застерігають від необачних кроків. Адже стадіон — це не тільки арена, а й бізнес–центр. «Зараз наші головні джерела доходів — це оренда VIP–лож та поверхонь під офіси, а також організація малих івентів», — говорить Адам Буряк, речник прес–служби Міського стадіону Вроцлава. Пан Адам наводить цифри: оренда VIP–ложі на один матч коштує 12 тисяч злотих (приблизно 4 тисячі доларів), а на рік — 150–200 тисяч злотих ($50–70 тис.). Якщо зараз левову частку доходів вроцлавському стадіону приносять VIP–ложі, то в 2017–му, коли об’єкт прогнозують вивести на прибуток, оператор очікує, що основним годувальником стадіону стануть офіси. А от частка івентів (різних подій), в тому числі спортивних, впаде до 10 відсотків.
Аналізуючи наслідки Євро–2012, Ришард Петра, голова Товариства польських економістів, зараховує до основних мінусів, які має Польща після чемпіонату, спад інвестицій та занепад шляхобудівельних фірм. Але зазначає, що йдеться про спад після підйому. «Оптимальним для економіки було б зберігати середній рівень», — розмірковує пан Петра.
Його також непокоїть, що кошторис багатьох об’єктів Євро по факту перевищувався, іноді у 2–3 рази, а терміни виконання робіт збільшувалися. «Це пояснюється тим, що домінантним критерієм під час тендерів була ціна, а рішення приймали не завжди компетентні люди», — наголошує економіст.
Широкого розголосу в Польщі набула історія про звукозахисні екрани на трасі Варшава — Лодзь: таке враження, що за цими екранами має бути забудова, але ніякої забудови там немає. Нащо ці недешеві екрани?
В Антикорупційному бюро Польщі про цю історію знають. Однак однозначного висновку щодо факту корупції не дають. «Ми вивчаємо це питання», — коментує Яцек Добжинський, прес–секретар та керівник відділу комунікації АБП.
Польська преса досі гризе міністра спорту Йоанну Муху — за те, що до проведеного на стадіоні «Народовому» 1 серпня 2012 року концерту Мадонни з бюджету мінспорту доплачено 5 млн. злотих — понад 1,5 млн. доларів. В Україні б додали «всього лише».
Прокуратура перевіряє оператора вроцлавського стадіону, який частину квитків на імпрези роздавав безкоштовно. «Ми здали стадіон в оренду приватній фірмі , але вона не давала собі ради з продажу квитків, і ми мали рятувати ситуацію, щоб трибуни не були порожні», — пояснює ситуацію Адам Буряк і висловлює сподівання, що саме вони виграють справу в суді. До речі, цю справу вивчає прокуратура, але не вроцлавська — бо вроцлавська прокуратура теж діставала безкоштовні квитки.
Також розглядають у суді справу, в якій Alpine Construction Polska, будівельник стадіону «Народового», оскаржує штраф, що на нього наклала держава за перевищення терміну здачі об’єкта. Як пише польське видання «Політика», справа, що налічує 400 томів, уже дістала серед працівників суду прізвисько «Титанік».
* * *
«...Вони тільки брешуть і крадуть, а корупція цвіте буйним цвітом. А у вас?..» — бармен Шимон із Познані вкладає своє ставлення до політиків у кілька слів.
А мені ця сцена бачиться інакше: ніби хлопчик із цілком нормальної родини скаржиться дівчинці з дуже неблагополучної сім’ї , що батьки геть від рук відбилися — мама вечерю не розігріла, тато в шахи не пограв, і собаку завести не дозволяють. А дівчинка стоїть і киває з великим розумінням: так–так, і в мене те саме...
«І в нас брешуть, — кажу я Шимонові. — І крадуть. І корупція...». Слова ті самі. Масштаби — різні.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
