Тренування перед 2015–м

Штабу партії «УДАР» не вдалося оскаржити дії ви­борчої комісії міста Васильків і довести факти фальсифікації результатів виборів міського голови, що відбулися 2 червня. Київський окружний адмінсуд не взяв до уваги ані письмові зізнання «диверсантів» у міліції, ані протоколи Комітету виборців та мережі «Опора», ані фотографії пачки вкинутих бюлетенів із позначками за потрібного кандидата, зроблені на мобільні телефони. Не повірив суд і наданому позивачами — Сергієм Сабовим від «УДАРу» та екс–мером Василькова Валерієм Поповичем — відеозапису проникнення до однієї з ДВК сторонніх осіб, яких завів сам член комісії. Тож можна стверджувати, що «апробація» владою технологій фальсифікації перед виборами–2015 пройшла успішно.­

Тим часом уже тільки пропажа півтисячі бюлетенів із дільниці, зафіксована спостерігачами «Опори» й КВУ, — це більш ніж суттєво для встановлення переможця виборів. А, нагадаємо, розрив між «регіоналом» Володимиром Сабадашем та «УДАРівцем» Сабовим склав лише 234 голоси. Однак Київський апеляційний суд — остання касаційна інстанція — теж став на бік влади й Сабадаша, який до вчорашнього дня очолював райдержадмiнiстрацiю.

Не «зрозумів» суд і відеозапису про організацію фальсифікації на дільничній комісії №85 в кафе «Ангел», де син голови ТВК Тетяни Маркової Михайло Пекін заносить на територію ДВК чотири паспорти «завербованих» хлопців із метою передати їх голові комісії — своїй матері. «Хлопці мали зареєструватися за 5 хвилин до закриття дільниць нібито як спостерігачі. Їх задача була, коли відкривалися скриньки, прикривати одну людину, яка в цей момент мала вкинути пачку бюлетенів», — пояснював у суді представник колишнього мера Василькова Валерія Поповича, який зайняв третє місце. На відео є свідчення затриманих «диверсантів» про те, яким чином вони були найняті, і що їм пропонували за роботу 300 гривень.

За схожою схемою діяли і на 86–й дільниці. Там було затримано людину, яка намагалася вкинути 60 бюлетенів за «регіонала». Перед тим протягом дня голова комісії всіляко намагався «вручну» підвищити явку виборців.

Ще один епізод, наведений Апеляційному суду, стосувався підкупу виборців, організованого начебто племінником тієї ж Маркової. «Суть схеми: один із заступників Сабадаша організовує скупку голосів виборців. Про це знає Маркова, вона дає доручення племіннику, який спілкується із заступником Сабадаша, — розповів представник Поповича. — До дня виборів ці люди мають набрати рядових виборців, скласти списки тих, хто готовий продати свої голоси по 100 гривень, надати дані прописки. Ці дані вони мали передати племіннику Маркової, який також був членом дільничної комісії №85, де намагалися зробити вкидання бюлетенів». Люди зі списків мали йти до кабінки, прикладати розкритий паспорт до бюлетеня, поставити відмітку за Сабадаша і зняти це на телефон. Далі фото перевіряв Марков, і наступного дня за це мали заплатити гроші, додав представник Поповича.

Проте головуючий суддя Степанюк вирішив, що «матеріали справи не містять доказів звернення позивачів у встановленому порядку зі скаргами до уповноважених органів, у зв’язку з чим колегія приходить до висновку про недоведеність «УДАРом» та Сабовим твер­дження про акти численних порушень під час голосування».

Відтак Сабов і Попович висловили намір звертатися до Європейського суду з прав людини. Коментуючи рішення Апеляційного суду, Сергій Сабов заявив: «Я піду до кінця, чого б це мені не коштувало. Адже сьогодні не питання, хто став мером Василькова, — питання в тому, що буде з Україною у 2015 році. З такою системою виборів ми приречені. Приречені на «арабську весну» чи «турецький вибух» — це вже деталі... Головне те, що сьогодні влада не тільки не може чесно вигравати, а й не хоче це робити».