Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
За первинним задумом, це мала бути рок–опера. Саме на цей жанр орієнтувалися режисер Сергій Проскурня та Дмитро Стус, коли писали п’єсу про життя і творчість легендарного поета трагічної долі. З різних причин від саме такої реалізації цієї ідеї довелося відмовитися. Натомість вона проросла в іншому форматі — літературно–музичному дійстві «Стусове коло». За п’ять років існування виставу зіграли близько 20 разів у майже всіх найбільших містах України. «Стусове коло» — це нова форма вечорів–спогадів, у якій є місце для зворушливих історій, найвищого ґатунку поезії, акторських імпровізацій, але яка категорично заперечує пафос, поверховість, примус...
Вистава триває півтори години. Протягом яких глядачі, за задумом режисера Сергія Проскурні, разом iз виконавцями пройдуть не одне, а п’ять Стусових кіл — дитинства, поезії, любові, самотності й смерті. Вистава вібрує різними емоціями та фактами. Трагічність долі самого Стуса, жорстокість радянської системи, філософія його поетичного слова, залишеного письменником нам у спадок — вистава про життя однієї людини, а насправді — про нас усіх, тих, хто жив тоді, і тих, хто живе сьогодні.
У спектаклі, окрім Дмитра Стуса, який розповідає про батька, бере участь актор Роман Семисал, для якого Стус є ключовою фігурою власного творчого шляху. Саме він — до речі, Семисал дуже схожий на Стуса — виконував роль поета у виставі Ольги Гаврилюк «Йду за край», що тривалий час була в репертуарі Театру імені Лесі Українки. (Це — одна з перших спроб правдиво розповісти про життя та творчість Василя Стуса, про події, що відбувалися у 1970—1980–х роках. Вистава побудована на віршах, листах, щоденниках, статтях, документах, свідоцтвах, заявах сучасників та осіб, що брали участь у цих подіях). Вокальні партії — за лідерами вітчизняного арт–року сестрами Лесею та Галиною Тельнюк (Леся — автор музики до усіх пісень у проекті).
Як розповів режисер Сергій Проскурня, «Стусове коло» не є виставою, зафіксованою в єдино можливому варіанті, з часом вона змінюється, оновлюється. Найближчий показ спектаклю — у понеділок, 17 червня, о 19:00 на сцені Молодого театру.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>