У квітні у Верховній Раді було зареєстровано відразу два законопроекти про підвищення акцизів на пиво. Перший, «задля зменшення кількості вживання молоддю алкогольних напоїв середньої міцності», передбачає підвищення акцизу втричi. Другий документ пропонує направити 65% зібраних від підвищеного акцизу пива коштів на фінансування національної спеціалізованої дитячої лікарні «Охматдит» та інші потреби у сфері медицини.
З наближенням розгляду проектів «під куполом»» виробники хмільного напою активізуються і кажуть, що нововведення сильно вдарять по виробництву. Корпорація «Оболонь», яка є найбільшим виробником та експортером пива в Україні, прогнозує стрімке падіння ринку й відзначає, що прийняття підвищеної ставки акцизного податку може призвести до значного скорочення обсягів виробництва та продажу. Як наслідок — зменшення запланованих податкових надходжень до бюджету, зокрема, податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.
Окрім цього, у випадку прийняття законопроекту «Оболонь» буде вимушена скоротити щонайменше 50 тис. працівників, тож тут упевнені, що насправді ініціатори законопроектів відстоюють інтереси виробників міцних алкогольних напоїв. За збереження теперішніх цін на пиво — без «накрутки» 90 коп. на кожну пляшку — виступає і лідер Громадської ініціативи «За наше і ваше пиво» Павло Зуб’юк. «Алкоголізм — це насамперед соціальна проблема, і люди стають алкоголіками не через дешевизну пива, а через депресивність суспільної ситуації чи особисті людські негаразди», — написав активіст на офіційній сторінці руху в соціальній мережі «Фейсбук».
Зуб’юк наголошує, що автори законопроекту намагаються зробити напій «крайнім», тим самим підштовхуючи потенційних алкоголіків до вживання неякісних напоїв: «Посилаючись на досвід Великобританії чи Нідерландів, можна сказати, що пиво є одним із засобів боротьби з алкоголізмом, оскільки в цих країнах на одну душу населення пива споживається набагато більше, ніж міцних алкогольних напоїв».
«Це, безперечно, позитивний момент, оскільки пива буде випито менше. Єдине питання — куди підуть гроші. Як на мене, при підвищенні будь–яких акцизів чи будь–яких додаткових платежів, пов’язаних iз продуктами, які шкодять здоров’ю — пиво, горілка чи цигарки — гроші мають йти на охорону здоров’я і проведення спеціальних програм, пов’язаних iз позбавленням людей алкоголізму чи лікування їх після алкоголізму. Якщо ці гроші будуть просто перекачані з кишень громадян у кишеню держави, то це навряд чи принесе користь. Зменшення кількості вживання алкоголю в Україні треба вітати навіть у такий непопулярний спосіб як підвищення акцизу», — каже у розмові з «УМ» народний депутат Олександр Бригинець.
«Законопроект передбачає, що гроші направлять у спеціальний фонд, звідки 1,5 млрд. будуть спрямовані на «Охматдит», решта — на сферу охорони здоров’я та інші потреби у сфері охорони здоров’я. Політика дешевого алкоголю, яку вперто проводить держава, зокрема, і дешевого пива та слабоалкогольних напоїв, — це політика, яка, безумовно, не відповідає тому, що робиться в нормальних країнах Європи. Там акцизи значно вищі. Помірне й поступове підвищення акцизів не завдасть шкоди ні виробникам, ні споживачам, хіба на якихось кілька відсотків знизить споживання пива, яке, зрештою, на сьогоднішній день коштує дешевше, ніж, приміром, те ж дитяче харчування.
З іншого боку, це дозволить акумулювати кошти на охорону здоров’я, яких так чекають діти. Адже ганебно, що Україна є буквально єдиною з держав Європи, де не роблять пересадок кісткового мозку від однорідного донора чи інших операцій для онкохворих та інших тяжкохворих дітей. Тим часом джерела, де можна знайти ці кошти, лежать на поверхні», — пояснює «УМ» громадський активіст Тарас Шамайда.
Сергій РИБЧИНСЬКИЙ