Світло в кінці тунелю після Чорної гори

Мабуть, це була одна з найкращих ігор збірної України в історії — саме за якістю гри, а не просто за результатом. Із чорногорським успіхом «синьо–жовтих» приблизно на одному рівні стоїть хіба виїзний матч із турками восени 2004 року, коли підопічні Блохіна виграли з рахунком 3:0. Тоді теж тривала відбіркова кампанія чемпіонату світу, як і нині. Різниця в тому, що в дні Помаранчевої революції збірна України мала право на помилку — а зараз ліміт невдач вичерпано, і кожен матч — як останній.

4:0 — хто б міг подумати, що підопічні Фоменка, підточені численними кадровими втратами, обіграють балканських вискочок наскільки переконливо? Але під керівництвом Фоменка команда дивує і вболівальників, і опонентів, і, мабуть, саму себе. Приїжджаючи із клубів у «розібраному» стані, часто — після довгих відсидок на лавах запасних, футболісти збірної України б’ються, наче востаннє, і літають, наче на крилах.

«Кожне теоретичне заняття стосувалося чорногорських провокацій»

...А після першого тайму п’ятничного матчу здавалося, що підсумковий настрій буде зовсім невеселим. Єдиний носій «крилатого» прізвища у складі гостей — дніпропетровець Роман Зозуля — потрапив у «клітку» після сутички з Владіміром Божовичем із саранської «Мордовії».

«Це болюча тема... — розповідатиме пізніше журналістам динамівець Олег Гусєв. — Ви не повірите, але кожне теоретичне заняття на зборі починалося зі слів Михайла Івановича [Фоменка] про те, що футболісти збірної Чорногорії постійно використовують у своїй грі провокації, провокації і ще раз провокації. Навіть у перерві цього матчу він нам знову про це нагадав. Укотре просив не піддаватися на ці провокації. Але, так вийшло, що повною мірою ми з цим не впоралися...»

Наприкінці першого тайму лівий захисник чорногорців, ідучи назирці за Зозулею, двічі вдарив його по ногах. Роман двічі відповів. Після першої відмашки, що влучила йому по руках, Божович ще тримався, а після другої, що зачепила тулуб, упав, як підкошений, тримаючись за... обличчя. Навіть лікар господарів брав участь у симуляції, намагаючись продемонструвати на «потерпілому» навички в царині офтальмології. Суддя з Німеччини Мануель Грефе «купився» на корчі чорногорця і показав Зозулі пряму червону. А в сутичці, що спалахнула з цього приводу, роздав ще й кілька «гірчичників», лише підкинувши хмизу у вогонь нервового протистояння.

«Ми грали за Зозулю», — скаже згодом натуралізований бразилець Едмар Головський, який у Подгориці вперше вийшов у жовто–синій футболці в основі й заслужив щонайвищих оцінок.

«Нас ця ситуація не надломила. Я навіть не можу вам передати, з яким настроєм ми виходили на другий тайм! — продовжує Гусєв. — У підсумку, збірна Чорногорії сама постраждала від своїх же провокацій — Волков і Павичевич у другому таймі теж отримали по червоній картці. Останній, до речі, був вилучений і в матчі Чорногорії проти Польщі. Він мені сьогодні як дав у горло!.. Я думав, арбітр відразу йому покаже червону картку, але той обмежився попередженням».

Тренер не піжон, тренер — педагог за освітою

За інших умов команда опустила б руки. Тим більше, на тлі такої кількості травм і неявок (збірній не могли допомогти захисники Кучер, Шевчук, Морозюк, хавбеки Дедечко й Богданов, під питанням була готовність Гармаша, поїхав на весілля нібито травмований Девич). Попереду діяв єдиний «кондиційний» форвард Зозуля — та й того вилучили! Однак Михайло Фоменко знову зміг знайти потрібні слова та мотивувати хлопців. Із п’яти ігор під керівництвом нового тренера збірна не програла жодної. А всі три офіційні матчі — лише виграє.

Щодо повної самовiддачi українських футболiстiв у Подгорицi напрошується паралель iз психологiчним мiкроклiматом у збiрнiй минулого року, при попередніх тренерах. Найбiльш виразно вiдношення гравцiв до справи тоді виявилося у виїзнiй зустрiчi проти команди Молдови, коли нашi футболiсти вiдмовлялися виходити на поле через затримку однiєї з виплат. У пожежному порядку тодi конфлiкт владнали, а Україна задовольнилась у Кишиневi нiчиєю.

Небагатослівний Михайло Фоменко з першого ж офiцiйного матчу — проти полякiв — довiв, що налаштовувати футболiстiв на гру вiн може. Варто зауважити, що аналiтичний, осмислений пiдхiд до процесiв у футбольнiй справi, на основi якого Фоменко i творить iз футболiстiв вiдчайдушних бiйцiв, для Михайла Івановича був запрограмований навiть освiтою. Ви знаєте багатьох спортсменiв, якi б закiнчували педагогiчний виш? Михайло Фоменко, ще починаючи грати в сумському «Спартаку», вступив у мiсцевий педiнститут. Закiнчив уже ворошиловградський «пед», куди перевiвся пiсля запрошення в «Зорю».

Сьогоднi набута тодi педагогiчна теорiя та наступний багаторiчний тренерський досвiд у вiтчизняних та зарубiжних командах обертається для України формуванням монолiтної самовiдданої збiрної, з якою можна пов’язувати амбiтнi плани на ЧС–2014 і далі. Гра в Подгорицi показала, що за коефiцiєнтом самовiддачi команду України зразка–2013 можна навiть вiднести до лідерів континентального футболу.

На передматчевiй прес–конференцiї в Чорногорiї Фоменка запитали, чи не будуть футболiсти берегтися, як він радив на спаринг у Києвi проти камерунцiв. «Нiчого не повиннi берегти. Повна самовiддача», — вiдповiв тренер. Такий підхід до справи і визначив підсумок ключового матчу.

Чому чорногорцям лишалося тільки обривати рекламу пива «Чернігівське»

Так, усе могло б обернутися інакше, якби після провалу єдиного легіонера в складі «синьо–жовтих» — «баварця» Анатолія Тимощука — лідер атак чорногорців Мірко Вучинич із «Ювентуса», втікши на побачення з Андрієм П’ятовим, поцілив у площину воріт, а не в зовнішній бік штанги. Однак недарма кажуть, що щастить сильнішим. Збірна України того вечора була на голову сильнішою, засвідчивши для скептиків клас нашого національного чемпіонату.

Напередодні матчу в Подгориці екс–співвітчизник чорногорців Даріо Срна — хорватський капітан «Шахтаря» — прогнозував перемогу команди Бранко Брновича. Мовляв, Ярмоленко й Коноплянка, звісно, хороші гравці, але клас Вучинича і Йоветича з «Юве» та «Фіорентини» — все одно вищий, ці хлопці можуть в одному епізоді забезпечити своїй збірній перемогу.

«Розгром чорногорців — відмінна відповідь Срні. Все слід доводити на футбольному полі. Йоветича й Вучинича і видно не було, тоді як Ярмоленко й Коноплянка фактично зробили всю гру», — констатує Андрій Несмачний, колишній динамівець, а нині — футбольний експерт.

І справді, в активі Андрія Ярмоленка — фактично три голеві передачі (з них перша — потужний удар по воротах, який Младен Божович відбив перед собою, і Денис Гармаш технічно зіграв під час добивання). Ярмола й сам міг відзначитися голом, але ще дві чудові голеві нагоди змарнував.

Зате забив «по–більярдному», з передачі Ярмоленка, зневажений Срною Євген Коноплянка. Та навіть «лавочник» «Динамо» Роман Безус, вийшовши на заміну на 91–й хвилині та вперше отримавши м’яч, пройшов із ним майже від центру поля, обвів півкоманди господарів і по–знущальницьки перекинув воротаря.

Перед тим був іще казковий гол Андрія Федецького з мінімального кута — глядачам навіть спершу здалося, що снаряд влучив у сітку із зовнішнього боку. Безсилий захисник «червоних» після цього спересердя зірвав із рекламного щита банер пива «Чернігівське». (Ніби на продовження цієї ганебної теми, офіційний сайт Футбольного союзу Чорногорії заблокував доступ для українських користувачів інтернету.) А 700 із гаком українських фанів із прапорами та у вишиванках, які впродовж усієї гри забезпечували збірній України шалену підтримку на 15–тисячному стадіоні, в ці моменти перевершили самих себе і вкотре прогриміла «Ще не вмерла». А як вибухав наш сектор після багаторазових — і головне вдалих та гострих! — пасів українців п’ятками!

ТАБЛО

Відбірковий турнір чемпіонату світу–2014. Зона Європи. Група Н

Чорногорія — Україна — 0:4

Голи: Гармаш, 51; Коноплянка, 77; Федецький, 85; Безус, 90+2

Чорногорія: Млад. Божович, Павічевич, Баша, Волков, Кечоєвич, Йоветич (Дам’янович, 43), Вучинич (к), Пекович, Зверотич, Влад. Божович (Делібашич, 63), Касаліца (Бечірай, 75)

Україна: П’ятов, Тимощук (к), Ярмоленко (Ковпак, 90+2), Зозуля, Гусєв, Коноплянка, Ротань (Безус, 90+1), Федецький, Гармаш (Кравченко, 69), Ракицький, Едмар

Попередження: Волков, 6; Павічевич, 40; Вучинич, 45+3; Млад. Божович, 45+3, Дам’янович, 53 — Ротань, 19; Федецький, 45+3

Вилучення: Волков, 66; Павічевич, 79 — Зозуля, 45+1

Суддя — Мануель Грефе (Німеччина)

Удари — 10:18, удари в площину — 4:9, порушення правил — 15:14; володіння м’ячем (%) — 49:51

7 червня. Подгориця, Міський стадіон. 15 000 глядачів

* * *

Молдова — Польща — 1:1 ()

Турнірне становище в групі Н:

І В Н П М О

1. Чорногорія 7 4 2 1 14–7 14

2. Англія 6 3 3 0 21–3 12

3. Україна 6 3 2 1 10–4 11

4. Польща 6 2 3 1 12–7 9

5. Молдова 7 1 2 4 4–11 5

6. Сан–Марино 6 0 0 6 0–29 0

Матчі, що залишаються:

6.09 Англія — Молдова

6.09 Польща — Чорногорія

6.09 Україна — Сан–Марино

10.09 Україна — Англія

10.09 Сан–Марино — Польща

11.10 Україна — Польща

11.10 Англія — Чорногорія

11.10 Молдова — Сан–Марино

15.10 Англія — Польща

15.10 Сан–Марино — Україна

15.10 Чорногорія — Молдова

ПІСЛЯМОВА

Михайло Фоменко,
головний тренер збірної України:

— Складно було піти на перерву після вилучення нашого гравця на 45–й хвилині. Можливо, добре, що це сталося перед самим свистком. У нас був час поговорити з хлопцями, перебудувати тактику і вказати їм подальші дії. Нам вдалося перебудувати гру, і це принесло результат.

...Я б не сказав, що збірна Чорногорії — слабка команда. Просто кожна команда грає так, як це їй дозволяє суперник.

До того ж нам дуже допомогла неймовірна підтримка українських уболівальників на стадіоні! Вони дійсно були сьогодні для нас «дванадцятим гравцем». Ми грали майже як удома. Таке відчуття у нас було саме завдяки нашим уболівальникам.

Що ж до турнірних перспектив, то ми лише за втраченими очками зрівнялися з Чорногорією. Ці очки ще потрібно набрати. Про це ми розмовляли з хлопцями, у тому числі й перед сьогоднішнім матчем. Кожна наступна гра для нас усе одно буде як остання.

Бранко Брнович,
головний тренер збірної Чорногорії:

— Звичайно, дуже важко після такої болючої поразки. По суті, долю матчу багато в чому визначив наперед перший гол, проведений Україною. Вже на перших хвилинах другого тайму я зрозумів, що ми стали грати дуже слабо. Мабуть, мої підопічні подумали, що коли суперник залишився в меншості, то перемога вже в нас у кишені. При цьому, треба визнати, я помилився, випустивши на поле з перших хвилин Владіміра Волкова, який перебував у надто заведеному стані. Це і призвело до його вилучення. Приблизно те ж саме можна сказати і про Павічевича. Я винен у тому, що не пішов на ті зміни, які повинен був зробити.

Що стосується суперника, то я ж попереджав своїх підопічних, що збірна України небезпечна. Гості сьогодні успішно побудували свою гру за рахунок великої кількості креативних півзахисників. У підсумку, все склалося таким чином, що вперше у своїй кар’єрі гравця і тренера я відчував себе настільки безсилим щось змінити. Це була найслабша гра моєї команди. Але водночас я впевнений, що ми повернемося на свій рівень у наступних трьох поєдинках.

ЩО ПОПЕРЕДУ?

На такій мажорній ноті сезон в українському футболі завершився.

Чорногорія в групі Н усе одно перша, Україна — третя, але в нас — гра в запасі, та ще й два наші матчі, що лишаються, — проти Сан–Марино, тобто означають майже гарантовані шість очок. Три команди — Чорногорія, Англія, Україна — мають приблизно рівні шанси на те, щоб посісти в групі перші два місця (краще, все–таки, перше, бо інакше — знову наш «улюблений» «плей–оф». От лише ми з поляками та англійцями граємо вдома, а чорногорці — на виїзді. Хай там як, а надалі все залежить уже тільки від нас. «Україно, вперед!» — скандує Україна. І стоячи аплодує команді Фоменка. Тепер головне — до осені не розгубити набраний темп і впевненість у собі.