У Білорусі систематично порушуються права людини. Цей давно відомий факт укотре підтверджено у спеціальному звіті доповідача Організації Об’єднаних Націй із ситуації у Білорусі. Документ було представлено позавчора в рамках 23–ї сесії Ради з прав людини ООН, яка триватиме в Женеві до 14 червня.
«Систематичні порушення прав людини та залякування сягнули такого рівня, що люди виходять на вулиці для захисту своїх прав», — зазначає автор звіту Міклош Харасті. Він був призначений експертом ООН з прав людини у листопаді минулого року, але не отримав від білоруської влади дозволу на в’їзд у країну.
У своєму звіті експерт ООН також вказує на застосування смертної кари, тортури та ув’язнення політичних активістів на підставі неправдивих звинувачень.
Під час дебатів у Раді з прав людини посол Євросоюзу при ООН Маріанджела Дзаппіа висунула до влади Білорусі вимогу про негайне звільнення без попередніх умов усіх політв’язнів та заґратованих правозахисників. А представник Франції нагадав, що «дев’ятеро політв’язнів відбувають ув’язнення у дуже тяжких умовах».
Євросоюз наклав на Білорусь санкції у відповідь на репресії влади країни проти опозиціонерів. Вони стали у Білорусі ще більш жорстокими після масових акцій протесту в грудні 2010 року, коли Центрвиборчком оголосив про те, що на президентських виборах Олександра Лукашенка знову обрано главою держави.
Заступник керівника білоруського правозахисного центру «Весна» Валентин Стефанович брав участь в інтерактивному діалозі щодо стану справ з правами людини в Білорусі, повідомляє сайт організації spring96.org. Він нагадав, що керівника «Весни» Олеся Бялецького білоруська влада засудила до чотирьох iз половиною років ув’язнення в колонії суворого режиму.
А ТИМ ЧАСОМ...
Білорусь розраховує відновити довірчі відносини з Організацією безпеки і співробітництва в Європі, яка звинуватила офіційний Мінськ у фальсифікації підсумків виборів і репресіях проти опозиції та незалежних ЗМІ. Про це заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей на зустрічі з представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунею Міятович.
Після того, як Євросоюз ввів санкції проти Лукашенка, низки чиновників і кількох білоруських компаній, Мінськ відповів ще більшим посиленням тиску на опозицію та незалежну пресу. Але зіткнувшись із різким уповільненням темпів економічного зростання на тлі рекордних виплат за зовнішніми боргами, влада на чолі з Лукашенком знову заговорила про бажання покращити відносини з Заходом.