Середня італійська родина щороку викидає на смітник харчів із простроченим терміном придатності, або просто зіпсованих, на загальну суму 1700 євро. Про це свідчать результати дослідження, що його провів Інститут моніторингу марнотратства харчових продуктів Болонського університету. Інститут кілька останніх років бореться з пошестю марнування харчів, яка не зменшилася навіть після того, як Італію охопила криза. Як випливає з дослідження, в середньому італійські сім’ї викидають до 30% купленого м’яса, 32% молочних продуктів, 28% хліба і макаронів, 15% — риби та 17% — овочів та фруктів.
Водночас понад три чверті італійців висловлюють жаль з приводу масового марнування харчів і прагнуть, щоб ситуація змінилася на краще. Учасники анкетування також висловилися за запровадження податкових пільг для тих, хто замість викидати продукти віддає зайву провізію знедоленим і бідним. Майже дві третини італійців вважають, що мистецтву «домашнього управління» потрібно навчати ще з школи, щоб наступні покоління були здатні протидіяти марнотратству на кухні та за обіднім столом.
Схильність італійців до марнотратства проявляється і на державному рівні. Дороги, які ведуть у нікуди, аеропорти, з яких не здійнявся жоден літак, порожні спортивні об’єкти, шпиталі без пацієнтів — це лише вершина списку 40 незавершених чи непотрібних інвестицій в Італії. Впродовж останніх 10 років на них було витрачено з державної скарбниці 2 млрд. євро. У країні, яка занурилася в кризу й рахує кожен цент на громадські видатки, відбувається розтринькування велетенських коштів на інвестиції, які взагалі нікому не служать, зазначають італійські ЗМІ.
Серед найяскравіших прикладів марнування державних інвестицій — відтинок автостради загальною площею 160 тис. кв. м біля міста Бріанца на півночі Італії. Її проклали ще 20 років тому, щоб з’єднати місцеву дорогу з майбутньою великою автострадою у Ломбардії, яку так і не збудували. Тепер ця дорога вартістю 9 млн. євро закінчується серед чистого поля.
Не використовуються і дорогі спортивні об’єкти та споруди, зведені до зимової Олімпіади в Турині 2006 року — сам лише бобслейний спуск обійшовся у 77 млн. євро. На острові Маддалена стоять незакінчені об’єкти до зустрічі глав країн «Великої вісімки», у зведення яких уже вкладено 320 млн. євро, а тепер полишено напризволяще, бо зустріч відбулася в іншому місці. А збудований за 11 млн. євро на Великому каналі у Венеції міст Конституції виявився занадто слизьким та небезпечним для перехожих, тож після численних контузій та переломів довелося витратити ще чималу суму на заміну його покриття.
Біля Перуджі свого часу за 42 млн. євро збудували аеропорт, який мав стати одним із найважливіших авіатранспортних вузлів Італії, але жоден літак там досі не приземлився, бо аеродром викреслили зі списку транспортних об’єктів загальнонаціонального значення.
Але рекордсменом за кількістю непотрібних інвестицій відносно загальної території є Сицилія. Біля міста Енна на цьому острові посеред поля стоїть великий спортивний комплекс, який порожніє з моменту урочистого відкриття. Недобудований амфітеатр, басейн завдовжки 49,5 м та поле для гри в поло обійшлися владі в 50 млн. євро. Порожніє і збудований за 36 млн. євро аеропорт у Комізо, який за шість років з часу введення в експлуатацію не прийняв ще жодного літака, але останні півтора року там працюють на повні ставки 60 охоронців та пожежників.