Конституційний Суд вирішив, що вибори місцевих рад Києва та Тернополя, а також мера Києва мають відбутися в останню неділю жовтня 2015 року. Відповідне рішення вчора по обіді оголосив заступник голови КС Сергій Винокуров. Традиційного брифінгу після оприлюднення рішення КС не відбулося, тож доводиться читати лише текст вердикту щодо наболілого питання про вибори в столиці.
Нагадаємо, востаннє міського голову та міськраду кияни обирали ще в травні 2008 року. Владу взяла «молода команда» Леоніда Черновецького, що неабияк долучилася до «дерибану» комунального майна. Справу продовжили вже «регіонали»: хоча їх міська громада не обирала, Президент Янукович спершу протягнув рішення про розмежування посад мера та голови міськдержадміністрації, призначивши «градоначальником» Олександра Попова, потім — усунув від владних важелів і змусив подати у відставку дискредитованого Черновецького, ну й узяв під контроль більшість у Київраді з усіма наслідками, що стосуються майнових рішень. А Конституційний Суд вважає, що наступні вибори в столиці мають відбутися аж через сім з половиною років (!) після попередніх.
«КС виходить iз того, що періодичність проведення виборів до державної влади та органів місцевого самоврядування повинна бути розумною, маючи на меті забезпечення оптимальності, наступності та стабільності у формування представницьких органів», — ідеться в рішенні.
У зв’язку з тим, що нинішнє рішення КС розходиться з його попереднім рішенням, підконтрольний Президенту Суд послався на те, що попереднє трактування він давав іще до набуття чинності закону 2952 (про внесення змін до Конституції щодо проведення чергових виборів народних депутатів, президента, місцевих рад...).
КС зазначив, що вибори в Києві мають пройти одночасно з черговими місцевими виборами по всій Україні — «для уніфікації строків усіх чергових виборів і забезпечення можливості механізму одночасного їх проведення». А Україна останній раз обирала місцеву владу восени 2010–го.
Сергій Винокуров заявив, що продовження терміну повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на позачергових виборах, «не перешкоджає реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами».
Доки КС укотре не перерозподілив владу «в ручному режимі», п’ятирічний термін повноважень мера Києва та депутатів міської ради столиці закінчувався у травні–2013. Верховна Рада не змогла ухвалити постанову про призначення виборів у Києві на 2 червня, як вимагала опозиція. З цього приводу під парламентом збирався чималий мітинг, але на владу це не вплинуло. Партія регіонів закликала дочекатися рішення КС.
«Я не коментую рішення Конституційного Суду. Можливо, хтось собі це і дозволяє, але для мене — це закон. Рішення потрібно лише виконувати, а не коментувати», — сказав в інтерв’ю «УМ» нардеп–«регіонал» Олег Зарубінський.
Депутат від партії «УДАР» Наталя Новак дала такий коментар: «Зрозумілим є те, що влада бажає бути вічною, і Партія регіонів не хоче втрачати столицю. Якщо повноваження міськради й мера закінчилися — потрібно проводити вибори, влада зобов’язана оголосити про їх проведення. В іншому випадку — це є злочин, політична корупція».
При цьому опозиція отримала серйозний сигнал: якщо Янукович не матиме достатніх гарантій щодо повторного обрання, його підручний КС може вигадати підстави і для відтермінування президентських виборів–2015.
ДУМКА ПОЛІТОЛОГА
Володимир Фесенко,
голова Центру прикладних політ. досліджень «Пента»:
— Рішення Конституційного Суду очікуване. І воно прийняте однозначно на користь влади.
Воно не вирішує проблеми з київською владою — політична напруга, протиріччя все одно існуватимуть. Я відразу можу спрогнозувати, що опозиція цього рішення не визнає, і блокування Київради надалі відбуватиметься. Проте основне питання полягає у тому, чи потрібні були вибори мера опозиції взагалі? Я вважаю, що парламентська опозиція лише імітувала бажання боротьби щодо виборів у Києві, — вони не змогли, точніше, не захотіли визначити єдиного кандидата, їх зацікавленість полягала лише у виборах до місцевих рад.
А рішення КС потрібно виконувати, проте можна спрогнозувати, що воно викликатиме великий спротив в опозиції та суспільстві.
Це рішення КС також є ризиком для президентських виборів, тому що теоретично може бути все. Але якщо для цього рішення в Конституційного Суду була зачіпка щодо його прийняття, то з президентськими виборами (тобто їх відкладенням) таке навряд чи може трапитись. Це загрожуватиме політичною кризою в країні. Тим паче для опозиції вага президентських виборів на два порядки важливіша за київські вибори. Тому вони не зможуть просто вмити руки, як у цій ситуації.