Смертельна «цяцька»

Чия гумова куля — невідомо

Отже просування запропонованого Міністерством внутрішніх справ законопроекту «Про дозвільну систему у сфері поводження зі спеціально визначеними видами зброї» наразі призупинено. Тим більше, що уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький у своєму висновку до цього документа зазначив, що законопроект не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ. Левова частина його зауважень стосується підстав для відмови у видачі дозволу на зброю. Технічні зауваження до документа висловлювали міністр регіонального розвитку Геннадій Темник, міністр юстиції Олександр Лавринович та інші.

Утім експерти продовжують бити на сполох. Адже, згідно з цією законодавчою ініціативою, кожен повнолітній громадянин України зможе володіти травматичною зброєю, яка здатна не тільки травмувати, а й убити. Нагадаємо, що нині «карт–бланш» на придбання «травматики» мають тільки депутати, журналісти, державні службовці, працівники судів та правоохоронних органів.

Але невдовзі (якщо законопроект таки буде затверджено урядом та схвалено у парламенті) отримати дозвіл на купівлю такої «іграшки» можна буде завдяки висновку МВС, попередньо подавши відповідні папери, що затверджують задовільний стан психічного здоров’я та відсутність судимостей. Щоправда, доведеться ще пройти спеціальні підготовчі курси майбутнього власника зброї. Однак фахівці впевнені, що дозвіл на придбання, зберігання та носіння можна буде дістати за такою ж простою схемою, як сьогодні — посвідчення водія. Вся процедура обійдеться приблизно в одну тисячу гривень.

Зокрема, законопроектом пропонується надати право громадянам, які досягли 18–річного віку, придбати «пістолети і револьвери (пристрої) вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони». Дозвіл на зберігання і носіння зброї може бути видано на п’ять років, а дозвіл на придбання після отримання права на носіння — на шість місяців.

Голова наглядової ради «Української асоціації власників зброї» Георгій Учайкін виступає категорично проти нового законопроекту. Фахівець пояснює це тим, що травматична зброя являє реальну загрозу для життя людини.

«Постріл iз такої зброї впритул або на відстані менше, ніж метр, фактично дорівнює пострілу з бойової, — каже пан Учайкін. — Смертельним може стати влучення в око чи скроню». За його словами, гумовий снаряд також неможливо буде ідентифікувати, оскільки на ньому, на відміну від справжньої кулі, після пострілу не лишається унікальних слідів, за якими справжню кулю можна було б пов’язати з конкретним пістолетом чи револьвером.

Стволи дешевші за смартфони

Із паном Учайкіним пого­джується й юрист Андрій Котягін, спираючись на те, що людина, чіпляючись за ярлик «зброї несмертельної дії», не усвідомлюватиме, що за певних умов iз такого пістолета можна вбити. На думку пана Котягіна, в разі прийняття законопроекту в країні почнуть з’являтися численні випадки вбивств «нібито з метою самооборони».

А президент корпорації «Сиріус» Ігор Ніколенко пророкує, що звичайні «кулачні конфлікти» відтак будуть супроводжуватися стріляниною і «наберуть значно серйознішого характеру». До того ж, на думку пана Ігоря, з широким розповсю­дженням такого типу зброї збільшиться й рівень злочинності. Президент «Української федерації професіоналів безпеки» Сергій Шабовта, у свою чергу, обурюється тим, що в Україні немає чіткої схеми контролю за зброєю. За його словами, весь процес зупиняється на видачі дозволу.

Резюме фахівців: Україна зовсім не готова до такого кроку, оскільки в країні досі не впроваджено досконалих курсів і відповідної системи підготовки та атестування майбутніх власників зброї.

Із набранням законом чинності травматична зброя для відстрілу гумових патронів стане легкодоступною та поширеною, оскільки український ринок пропонує великий ви­бір травматичних засобів різної цінової категорії та ефективності й може задовольнити покупця з будь–якою товщиною гаманця. Одним з найдоступніших в Україні є маленький та компактний травматичний гумостріл Ерма–55р, виробництва ТОВ «Ерма–інтер». Така забавка коштуватиме не більше, ніж 1500 гривень, придбати її зможе кожен.

Проте мало хто усвідомлює, на що здатна така «цяцька». За словами лікарів–травматологів, постріл в око, чи найближчу до нього ділянку з подібного травматичного знаряддя може призвести якщо не до смерті, то до втрати зору та повного видалення очного яблука. Влучення у стегнову артерію або пах може призвести до смерті постраждалого від великої крововтрати. Кульове поранення кінцівок також може обернутись смертельним, оскільки існує вірогідність артеріальної кровотечі, й у таких випадках смерть настає за лічені хвилини. Поранення в шию, зокрема, ускладнюються пошкодженнями гортані, хребта чи сонної артерії, а ураження в живіт чи в грудну клітку можуть призвести до внутріш­ньої кровотечі. Навіть на сьогоднішній день смертельні випадки із застосуванням зброї для відстрілу патронів несмертельної дії не є поодинокими.

Не менш популярний на ринку пістолет Форт–12Р, виробником якого є КП «НВО «Форт» МВС України». Не дивно, що окремі нардепи вважають законопроект міліцейського відомства лобістським саме в інтересах цього підприємства. Тим більше що саме таким травматичним пістолетом озброєна наша Державна служба охорони МВС.

У порівнянні з «Ермою», пістолет «Форт» має вдвічі більшу дальність дії, що збільшує ризик смертельного пострілу на ближчій дистанції. Обзавестись таким стволом можна виклавши близько 3 тис. грн. Як проміжний за характеристиками постає травматичний варіант пістолета Макарова — так званий ПМ–Т, від попередньо згадуваного виробника «Ерма–інтер». За своєю силою та швидкострільністю такий «Макаров» тяжіє до «Форту», а за ціною — до «Ерми». Цікаво, що смертоносна зброя в Україні коштує дешевше, ніж сучасний смартфон.

Варто враховувати і негативний досвід сусідів. Так, у Росії за п’ять років від часу ухвалення аналогічного закону було зареєстровано щонайменше дві тисячі злочинів, пов’язаних із використанням травматичних засобів! Після хвилі смертей та випадків важких поранень уряд Росії вирішив виключити використання травматичної зброї як засобу самозахисту. Отож носіння «травматики» в межах населених пунктів було заборонене, й незабаром Держдума прирівняла її до вогнепальної. Наразі у Росії зареєстровано більш ніж 700 тисяч власників травматичної зброї.

ПРЯМА МОВА:

Геннадій Москаль, народний депутат від ВО «Батьківщина», екс­заступник глави МВС:

— Законопроект, який дозволяє всім українцям купувати травматичні пістолети, — це корупційний, лобістський закон. Це бізнес­проект, який лобіюється МВС України і Вінницькою компанією з виробництва зброї «Форт». Це корупційна, надприбуткова схема. І сьогодні купився на неї пан Захарченко (глава МВС. — Ред.). Я негативно ставлюся до самої ідеї легалізації травматичної зброї в Україні. Люди в депресивному стані, безробіття, безгрошів’я, ми на другому місці за кількістю вживання алкоголю на одну людину, зростає злочинність. Уже скільки пригод було із застосуванням «травматики», але немає жодного факту, коли людина сама себе захистила за допомогою травматичної зброї. «Травматика» може вбити або зробити калікою.

Владислав Лук’янов, народний депутат від Партії регіонів:

— Коли стало відомо, що цей законопроект заплановано до внесення до Верховної Ради, я спілкувався з багатьма представниками фракції Партії регіонів і повністю отримав відповіді, ми не підтримаємо цей законопроект, ми не підтримуємо вільний обіг зброї в українському суспільстві. Наша спільна позиція: або істотне доопрацювання цього законопроекту та його переробка, або вето. Такий законопроект Партії регіонів не потрібен і нам не потрібно робити кроки для поширення вогнепальної, травматичної та іншої зброї в суспільстві.