Незважаючи на дитячі малюнки на стовбурах сосен, забудовники продовжують наступ. (автора.)
«Зелені зони Ірпеня — це саме той позитивний момент, який говорив про те, що Ірпінь — унікальне рекреаційне місто. І в принципі цим воно вирiзнялося серед решти міст Київщини. А тепер, відповідно до прийнятого генплану, в центрі міста майже не залишиться зелених зон», — наголошує голова ГО «Наша перспектива» Сергій Андрощук. За його словами, вже «за два–три роки місто може перетворитися на один із спальних районів Києва, в якому не буде жодної зони для відпочинку».
Відомий адвокат, голова правління «Громадського руху захисту зелених зон Київщини» Лаврентій Кухалейшвілі додає, що вже сьогодні Ірпінь перетворився на суцільний будівельний майданчик, адже нині на території міста ведеться будівництво близько півтори сотні об’єктів! За його словами, будівельний бум на Приірпінні розпочався сім років тому, коли попередня влада міста почала «масово роздавати земельні ділянки на підставних осіб».
«Але тоді влада залишила деякі зелені зони під рекреацію, а теперішня влада ці останні зелені зони перевела під забудову і одним рішенням перекреслила рішення попередньої влади, — обурюється пан Кухалейшвілі. — Вже сьогодні влада міста говорить, що треба готуватися до подачі води по годинах. Каналізаційні системи не витримують навантажень. А якщо зараз всі ці будинки будуть вводитись, а після того ще, згідно з цим генеральним планом, і решта зелених зон буде винищена, то місто просто стає на межу соціальної катастрофи!».
Більше того, як додає керівник проекту «Налагодження громадського контролю за виділенням землі в Києво–Святошинському та Ірпінському регіонах» Сергій Головньов, будівництво ведеться з порушенням санітарно–будівельних норм, адже житлові будинки зводяться впритул один до одного. Більшість із них не мають необхідних дозвільних документів, підведених комунікацій, тим більше що переважає низькоповерхова забудова, яка значно зменшує державний контроль за діями забудовників.
Як неодноразово повідомляла «УМ», громада Ірпеня протягом двох років намагається чинити спротив забудовникам різними акціями, які дозволяє законодавство. Раніше вдалося відстояти Парк Героїв, де поховані загиблі в роки ІІ Світової війни визволителі міста. В інших парках школярі розмалювали крейдою стовбури сосен: метелики, сонечка, білочки тощо, а також написані дитячими руками заклики «Ні — дерибану!», «Нехай тут гуляють діти!» — в окремих випадках зупиняли бензопилки забудовників.
Але нині цих акцій недостатньо. Тепер, після затвердження генплану, захисники підготували звернення до уряду, Верховної Ради, Президента та провідних політичних партій із закликом відреагувати на ситуацію. Зокрема, активісти висловили сподівання, що народні депутати не підтримають Генплан Ірпеня, коли документи буде передано їм на затвердження, або приймуть його зі змінами, що залишать зелені зони.
Відповідні звернення підготовлено й до Генпрокуратури України, прокурора Київської області, прокуратури Ірпеня, зібрано підписи громадськості. «Відбивати» зелені зони, за словами пана Андрощука, активісти планують і під час зустрічей iз представниками прокуратури.
Лаврентій Кухалейшвілі звертається і до потенційних покупців житла в Ірпені: «Не вірте в рекламу, що будете жити в лісі. Фактично у нас лісів уже майже не залишилось. Вони ще є, але їх уже немає, бо землю всю повиділяли, пороздавали по кілька разів, позакладали в банках. Повернути її буде дуже важко. Не купуйте в нашому місті квартири. Наше місто просто знищують! Але ми хочемо, щоб Ірпінь заробляв на рекреаційному туризмі, а не на одноразовому будівництві».
Громадські активісти кажуть, що подібну долю можновладці вже запланували і для інших рекреаційних зон Приірпіння. Зокрема, забудовники спільно з місцевою владою регіону накинули оком на ліси і землі селищ Ворзель і Гостомель.
В окремих регіонах України громадськості вдається відстояти зелені зони, інколи на безмір забудовників таки реагує місцева влада і прокуратура. Так, голова Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан нещодавно скасував розпорядження, яким передбачалась вирубка семи гектарів лісу в приміському масиві «Лісопарк» під будівництво міжрегіональної університетської клініки на базі Вінницького Національного медичного університету ім. М. Пирогова. «Губернатор» зупинив вирубку після низки зустрічей із громадськими активістами, які більше місяця проводили акції протесту. Мер Вінниці Володимир Гройсман зазначив, що разом із головою ОДА Іваном Мовчаном вони планують запропонувати альтернативні варіанти будівництва і розміщення клініки, бо «знищувати ліс, коли можна знайти інші території в місті чи районі, нерозумно».
Водночас Дніпропетровська міжрайонна екологічна прокуратура вимагає припинити незаконне будівництво у прибережно–захисній смузі Дніпра. Як повідомляє прес–служба прокуратури, така вимога пов’язана з тим, що 20 травня в iнтернет–мережі з’явилися повідомлення щодо продовження будівництва рекреаційно–оздоровчого центру на березі річки Дніпро у Дніпропетровську, незважаючи на позовну заяву Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора. У позові прокурор вимагає від міськради Дніпропетровська та окремого ТОВ визнати незаконним та скасувати пункт проекту водоохоронної зони і прибережної захисної смуги річки Дніпро в частині зменшення розмірів прибережної захисної смуги річки Дніпро зі 100 метрів (передбачених ст. 88 Водного кодексу України) до 13 метрів. А також скасувати всі відповідні угоди щодо оренди ділянки та проекту будівництва. Розгляд позову прокуратури суд мав розпочати вчора.
Віктор Бархоленко,
голова ГО «Народна
воля», екс–депутат
Ірпінської міськради:
— Захоплення землі під будівництво, порушення будівельних і не лише норм і навантаження на інженерні комунікації характерні і для сусіднього з Ірпенем міста Буча. На мою думку, такий безмір відбувається через те, що прокуратура Київщини приховує сліди будівельних злочинів. Принаймні на прикладі Бучі у мене складається таке враження. Загальновідомо, що непокаране зло переходить у вседозволеність.
Так, масштабне будівництво житла у Бучі, так само як і в Ірпені, відбувається із порушеннями, через які окремі багатоквартирні комплекси, згідно iз законодавством, не мають бути здані в експлуатацію взагалі. Прокуратура знає про це, але дозволяє меру Бучі Анатолію Федоруку та його рідним обманювати квартирних інвесторів. Документи, які я маю у своєму розпорядженні, засвідчують, що ще наприкінці 2012 року Державна архітектурно–будівельна інспекція виявила низку порушень під час будівництва житлових комплексів у Бучі і винесла приписи на зупинення будівництва. Але прокуратура Київщини жодних порушень не побачила! Підозрюю, що посадовці прокуратури вступили у корумпований зговір із забудовниками і владою Бучі. Принаймні у відповідях прокуратури на мої запити є чимало суперечливої і, м’яко кажучи, помилкової інформації.
І це при тому, що земля під будівництво виділялася у лісі з порушеннями нормативно–правової бази, до того ж ці багатоповерхівки практично нереально підключити до водопостачання і водовідводу! Адже інженерні мережі не розраховані на таку кількість житла, яке будується авральними темпами. Тоді як експлуатаційний запас підземних вод, згідно з даними КП «Ірпіньводоканал», становить у Бучі 5,7 тис. кубометрів на добу. Але в останні роки забір води сягнув уже майже 6,5 тис. кубометрів! І це без підключення нових житлових кварталів, які ще будують. Про це в мерії Бучі чудово знають. Тому представникам забудовників (усі вони — рідні й близькі меру Бучі люди — дружина, дядько, кум та інші) в «Ірпіньводоканалі» відмовляють у видачі технічних дозволів на зведення нових житлових будинків. Але запасів води від цього більше не стає. Тоді як будмайданчики ростуть наче гриби після дощу. Боюся, що ті, хто купить там квартири, сидітимуть без води через зажерливі апетити чиновників та їхніх «рідних» забудовників.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
