На 5,6 відсотка більше коштів, ніж торік, планує виділити цьогоріч Кабінет Міністрів на підготовку кадрів у вишах країни. В цілому на навчання молодих фахівців буде спрямовано 24,7 мільярда гривень, повідомляє Департамент інформації та комунікацій iз громадськістю секретаріату уряду.
Як і кілька останніх років поспіль, цього року збільшено обсяги держзамовлення за технічними спеціальностями, зокрема вдвічі — за ІТ–технологіями. Частково це буде зроблено за рахунок урізання місць держзамовлення на юристів, економістів–міжнародників, менеджерів iз маркетингу. Як пояснюють в уряді, «перевиробництво» з цих спеціальностей призводило до того, що випускники не могли знайти роботу за фахом.
Відтак у цьогорічній вступній кампанії найбільше пощастить тим, хто має схильність до точних наук і планує опановувати спеціальності, пов’язані з інформаційними технологіями. Зокрема, більше фахівців готуватимуть за такими напрямами підготовки: «інформатика», «системний аналіз», «комп’ютерні науки», «комп’ютерна інженерія», «програмна інженерія», «системна інженерія», «автоматизовані та комп’ютерно–інтегровані технології», «мікро– і наноелектроніка», «телекомунікації», «безпека інформаційних і комунікаційних систем», «система технічного захисту інформації», «управління інформаційною безпекою» тощо.
Серед бакалаврів, які мітять у магістри, важче буде пробитися на «міжнародні відносини» (тут набиратимуть на 23,1% менше), на «економіку і підприємництво» (на 11,7 %), «менеджмент» (на 11,1%), а також на «право».
Водночас зростають шанси стати магістрами у фахівців інженерних спеціальностей: більше студентів за держкошт зможуть стати магістрами за напрямами: «розробка корисних копалин», «електротехніка та електромеханіка», «машинобудування» та «матеріалообробка», «металургія та матеріалознавство», «інформатика та обчислювальна техніка» тощо. Загалом магістрами на основі освітньо–кваліфікаційного рівня бакалавр зможуть стати 40,9 тисячi осіб, iз них 33,9 тисячi — на денній формі навчання.