Їм смішно, а нам хоч плач

Шлях молодого драматурга Оксани Савченко до української сцени проліг... через Лондон. Хтось назве цей факт повнісіньким абсурдом і звинуватить українських режисерів у тому, що ті впритул не бачать талановитих драматургів поруч... Хтось зауважить, що ця ситуація — наслідок щасливого збігу обставин. І тільки прослідкувавши шлях п’єси Оксани Савченко «І мене більше не хвилює, як ти там» від ідеї до заявки в афішу одного з найвідоміших столичних театрів, можна зробити висновок, що простим він точно не був.

Киянка Оксана Савченко більше десяти років працювала в журналістиці, писала сценарії короткометражних фільмів, п’єси... Позаминулого року стала однією з кількох десятків учасників програми Royal Court (Лондон) для українських драматургів, вийшла у фінал цього проекту — її п’єсу показали у тому ж таки театрі Royal Court два місяці тому. Режисером тієї постановки була молода британка Керолайн Штайнбайс. Ефект від цієї співпраці був приголомшливий: як зізнається сама Оксана, вона писала про речі серйозні, драматичні, і тому було незвично чути постійний сміх у залі. Цей факт зацікавив і художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса, який також був присутній на тій читці і визнав, що українські реалії у прочитанні іноземного режисера можуть суттєво відрізнятися від того, що бачимо навколо себе ми. Тому до постановки «І мене більше не хвилює...» в Молодому театрі також було вирішено запросити Керолайн. Яка, до слова, має величезний досвід: закінчивши Центральну школу сценічної мови та драми та курси режисури в Національній театральній студії, вона ставила вистави у Лондоні, Мюнхені...

«Цей матеріал можна подати під різним кутом, — говорить Керолайн. — П’єса — про борги, про те, на що може піти людина, щоб покращити своє життя. Власне, ці проблеми знайомі й британцям. Тут прекрасно виписані персонажі, багато гумору, абсурдного, гострого... І зараз ми визначаємося з акторським розподілом, у Молодому театрі я познайомилася вже з 37 акторами».

Головні герої п’єси — Андрій та Лора, які не можуть нормально облаштувати своє життя, мають доньку, про майбутнє якої також потрібно дбати, та непогашений кредит. Але якщо більшість із нас подумає, що за такої ситуації треба терміново шукати додаткове джерело прибутку, то Андрій на цей життєвий виклик відповідає дуже своєрідно: аби піднятися над суєтністю такого існування, він віддає шість тисяч доларів бомжам... Чого більше у цій історії — драми чи комедії — побачимо вже наприкінці вересня, україно–британською прем’єрою Молодий відкриватиме наступний сезон. У вересні ж Молодий театр та Британська рада анонсують ще один проект iз Туманного Альбіону: гастролі британської компанії «1927», яка до Києва приїде вперше і покаже виставу «Звірі та люди вийшли на вулиці».