Щороку в третю п’ятницю травня Центральна геофізична обсерваторія відзначає своє традиційне свято — День обсерваторії. Сьогодні особлива увага тут буде прикута до відділу спостережень за станом хімічного забруднення та відділу інформації про стан хімічного забруднення природного середовища, адже вони відзначають 40–річчя з дня створення. Саме фахівці цих двох відділів відстежують та аналізують стан нашого повітря, води, ґрунтів, опадів. Моніторити ситуацію допомагають 41 лабораторія та майже 600 спостережних постів, пунктів і станцій. Щоб дізнатися, чим ми сьогодні дихаємо, в яких річках краще не купатися та що маємо у своїх славетних чорноземах, які нас годують, «УМ» вирушила на проспект Науки, 39, корпус 2, де розташована Центральна геофізична обсерваторія.

Ще Михайло Булгаков у своєму відомому творі «Собаче серце» підмітив, наскільки несподівані результати можуть мати наукові втручання в природу. Відтоді дискусії на цю тему не вщухають. Одна з головних тем, щодо якої й досі немає однозначної думки в суспільстві, — використання генно–модифікованих організмів. Наскільки це етично, безпечно й доцільно — такі запитання час від часу виринають у пресі. «Сучасна біотехнологія заснована на знаннях. І говорити про її ризики слід тільки на науковому рівні, а не на рівні припущень і здогадок», — переконаний доктор біологічних наук Інституту геноміки та харчових технологій НАНУ Борис Сорочинський. Чому так, відомий експерт iз питань біотехнологій поділився з журналістами, викладачами та представниками бізнесу під час майстер–класу, організованого в рамках освітнього центру Європейської бізнес–асоціації.