Дельта в облозі

      В українсько-румунських відносинах — чергове загострення. Тепер до непорозумінь навколо острова Зміїний додалися ще й проблеми з побудовою каналу в дельті Дунаю, який Україна розпочала рити в травні цього року. І схоже, що до спільного знаменника прийти тут буде важко. Як перше свідчення — провал україно-румунських консультацій щодо будівництва каналу «Дунай—Чорне море», які днями пройшли у Києві. Кожна зі сторін відстоює свою позицію і поступатися, очевидно, не збирається. Румунія звернулася до міжнародних інстанцій з протестом проти поглиблення Україною гирла Бистре, заявляючи, що це може спричинити екологічну катастрофу. Українці ж запевняють, що експертиза проведена і з екологією все гаразд — канал буде прорито. Навіть із термінами остаточно визначилися — основні роботи першої черги закінчаться до Дня незалежності. А ось скільки триватимуть консультації — невідомо. За словами посла з особливих доручень МЗС України Леоніда Осаволюка, українська сторона готова надати Бухаресту всі необхідні документи для ознайомлення.

      На думку київських дипломатів та транспортників, причина побоювань офіційного Бухареста — зовсім не екологічний «альтруїзм», а можлива втрата монополії на проходження кораблів із Дунаю у Чорне море. «Якщо Україна припинить будівництво судноплавного каналу, то наш сусід — Румунія — збереже монопольне право на вихід з Дунаю в Чорне море, і програють, звісно, наші порти. А також українські судна, які змушені щороку платити близько двох мільйонів доларів за прохід у Чорне море через румунські канали», — каже заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик.

      До речі, й канал має влетіти нашій державі в чималу копієчку. Вартість лише першого «траншу» проекту — 14,7 мільйона доларів, повідомляє УНІАН. Але Україна сподівається заробляти на новому проході 50 тисяч на рік.

      Як уже писала «УМ», проти будівництва каналу виступають світові й українські екологічні організації, у тому числі Екологічна комісія Європейського Союзу. Зокрема, генеральний директор з питань навколишнього середовища Єврокомісії Кетрін Дай заявила днями, що Україна мусить негайно припинити будівництво й провести відповідну поглиблену експертизу щодо впливу на екологію цього проекту. А два місяці тому Сполучені Штати нагадали українському уряду, що на його ж прохання територія дельти Дунаю взята під охорону ЮНЕСКО і визнана екологічною зоною.

      Чимало закордонних видань висловило свою підтримку румунській стороні. «Ці проблеми з каналом у дельті Дунаю отруюють стосунки двух сусідніх держав — України та Румунії», — додає французький часопис «Круа» за 21 липня.

      Тим часом поборники Дунайського заповідника, навколо якого й розгорівся скандал, запевняють, що Україна дезінформує іноземні держави і світову громадськість щодо спорудження нею судноплавного шляху «Дунай — Чорне море». Приміром, українські офіційні особи неодноразово заявляли, що Україна в гирлі Бистре не споруджує новий судновий хід, а відновлює той, що існував раніше. Ці заяви абсолютно не відповідають дійсності: на Бистрому ніколи не функціонував судновий хід. Загалом же науковці підрахували: упродовж «розборок» посадовці запустили 150 (!) інформаційних «качок», які були розповсюджені в українських ЗМІ.

      Чи не найбільш обурливою вчені вважають брехню про те, що даний проект «не порушує екологічний баланс дельти» і є екологічно нешкідливим. Як повідомив «УМ» директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич, у середині липня безслідно зникли з коси Пташина, поруч із якою ведуться роботи, дві колонії рябодзьобого (950 і 430 гнізд) та річкового (120 гнізд) крячків — ці поселення припинили своє існування через шум від техніки. Щоправда, держава вирішила відшкодувати «пташину» загибель: у місцевий бюджет буде перераховано 144 тисячі гривень.