Брязкання шоупарадами воєнної техніки — це ще один гвіздок у домовину убієнних у часи лихоліття Другої світової війни. Їхні кістки за 68 років уже спорохнявіли. Сьогоднішні ветерани полюбляють воєнні паради і парадну музику. І їх залишилось не так багато. То чому кошти, витраченi на шоу, на техніку, паливо, зарплату, не надати живим ветеранам у вигляді підвищеної пенсії, окремим — квартири, одноразову матерiальну допомогу. Щоб ці ветерани змогли бодай тиждень побувати на кращих курортах світу. Отже, шовіністичній путінській Росії подавай воєнні паради і бажано в незалежних державах. Історія аж ніяк не вчить матушку Росію. Але до чого тут позаблокова Україна, де в Криму до 9 травня проводять великомасштабну воєнну акцію «Парад», та ще iз залученням українського війська в часи незалежності. Що, iснує небезпека вторгнення чужинців на наші землі?
У світі вже встановилася традиція. Загиблих воїнів, учасників воєнних подій обов’язково вшановують у спосіб жалоби за ними: свічки, молебень у церквах, домашні поминання за родинним столом, але аж ніяк не музика, танки, ракети, войовничий настрій громадян. Тому цивілізованим людям треба відвикати від дитячих забав i, склавши руки, сказати: «Господи, прости нам, але найперше їм, котрих ти забрав у далекому часі. Господи, прости!»
Петро ЯРЕМУС
с. Завершиниця, Городецький район,
Львiвська область