Довiра розтанула

У день 27­ї річниці Чорнобильської трагедії я спостерігав у Чернігові ходу «ряженої» колони трьох опозиційних партій. На Красній площі хвилиною мовчання вшанували пам’ять...

Усвідомив, що пафосні промови керівників партій не вплинули ні на мене, ні на присутніх, ні на прапороносців, які завчено «гуділи» при потребі. Згадую, що десять років тому оптимізму в людей було більше, та реальність така, що з кожною каденцією майже половина депутатів міняється, а обличчя Верховної Ради залишається таким, яким сформувалося навесні 2001 р., коли 26 квітня владна мафія відправила у відставку найдостойнішого Прем’єра Ющенка.

Вiдтодi парламент почав втрачати довіру людей. Усі подальші події — зміна виборчого закону (грудень­2004), включення рецидивістів, екс­кадебістів, масажистів, прислуги у партійні депутатські списки на виборах­2006 і 2007, «тушкування» в 2010­му, виборчий закон­2011, за яким «кинули» народ на ви­борах­2012, тільки прискорили цей процес. Діяльність парламенту за ці роки — це явна і завуальована зрада інтересів держави і сподівань народу.

Цього дня на «5­му каналі» в «Підсумках дня» з Цеголко і Чайкою йшлося про взаємини Тимошенко і Януковича. Говорили, що гаранту про свою безпеку в майбутньому потрібно думати сьогодні, якщо чергові вибори програє, бо не знайде притулку ні в Європі, ні в Росії. Та я не згоден iз пропозицією політолога Сергія Тарана, що Януковичу потрібно про це заздалегідь домовлятися з поступливими лідерами опозиційних партій — Кличком, Тягнибоком, Яценюком, бо з Тимошенко йому домовитися складно, а то й неможливо. Якраз — навпаки! Найпростіше з Тимошенко, бо арбітром буде їхнiй «подєльнік» з газових угод — Путін. Повинен же він віддячити Тимошенко за найкращу ціну за газ, а Януковичу — за дозвіл базування іноземного флоту (за безцінок!) на невизначений термін? Та й Митний укріпити!.. Як віддячити? Дві голови — дві булави. Януковичу — Південно­східна Україна, а Тимошенко — Центральна. Можливо, щось перепаде Тягнибоку і Яценюку (Захід допоможе). А що Кличку? А Кличка затопчуть гуртом, як затоптали Ющенка. Досвід є, виконавці — ті самi, диригент — «незаменимый»..

Чому я так думаю? Бо досвідом і розумом сприймаю пророчий висновок Льва Толстого, що лукаві й підлі люди завжди об’єднуються для мерзенної мети. Мета мерзенна, дійові особи лукаві!

Я жодного разу не повірив у правдивість слів і в щирість вчинків Путіна, Тимошенко, Януковича. Хтось прочитає й подумає, що в мене з головою не все гаразд. Згоден, бо за 75 прожитих років у мене не було повного відчуття, що я вдома (як і в мого батька і діда) — що це моя земля, влада, мова, історія.

Мій дід, ровесник Сталіна, в 1956 році зізнався, що за його пам’яті був один державний діяч, якому українець вірив, — Столипін. Його реформи дозволили селянам стати на ноги, та нелюди обібрали їх до нитки як «середняків»... Мій батько (1898—1978, освіта початкова, безпартійний, вождями не цікавився), відчувши на собі три війни, сталінську колективізацію, голодомори, не зустрів за своє життя керівника, який би не лукавив, не принижував, не гріб все під себе. Навіть командир полку, який під час війни врятував його від свавілля особиста за «нарушение Устава», не викликав поваги, бо піклувався не за його життя, а за коней, яких нікому буде підкувати.

Сьогодні й мені 76­й. Я відчув на собі діяльність 10 керівників держави. Довіра в щирість намірів була тільки до Хрущова і Ющенка, яким притаманне державне мислення. Тільки вони не лукавили й поєднували, як могли, турботу про державу і людей, непримиренно борючись iз окозамилюванням, брехнею, популізмом, підлабузництвом, демагогією, корупцією у вищих рядах влади. Тому й поєдналося проти них, як і проти Столипіна, все корисливе, підступне, підле...

Усі знаємо, як мафіозна ­зграя відібрала повноваження в обраного нами Президента­українця, як політично доотруювала його впродовж п’яти років, як підступно і зухвало повернула необмежені повноваження своєму висуванцю, щоб не заважав їм дерибанити державу «до основанья». Знаємо й те, що всю корумповану рать проти Ющенка направляли Тимошенко з Януковичем за підтримки КПУ та патронатом Путіна. Тому я впевнений, що вони готові поєднатися для ще більш мерзенної мети — розколу України. Без експансії не обійтися. Оптимальний час — передвиборча зима 2015 року. Приводу — захист російськомовних, «російських» святинь, російського флоту — європейській «спільноті» недостатньо. Якби ж захист труби!

Цього ж дня з’явилася основна ланка в мерзенному ланцюгу подій — подано пропозицію влади про приватизацію газотранспортної системи. Українські мільярдери (серед них жодного українця) готові купити за безцінь «ржаву» трубу і «наварити» на ній — продати Газпрому. Тож незгодні «бандерівці» (досвідчені феесбешники) імітуватимуть зриви. Кран перекрито! Європа «замерзає»! Звільнена Тимошенко рятує Європу (при підтримці Путіна), як і взимку 2009 року.

Сьогодні «опозиція» марно намагається зібрати людей під партійні прапори по обласних центрах, звинувачуючи бандитську владу в тому, про що знає й бабусин кіт, «не знаючи» іншого способу завадити владній мафії робити чорні справи...

Микола МИХНИК
Чернігів