Непідцензурний Шолохов

Видання здійснило російське видавництво «Дружба літератур», а український переклад зініціював Міжнародний Шолоховський комітет. Видання свіже не тільки в перекладі, а й в оригіналі — весна 2013 року. Цікаве воно тим, що це перша — авторська — версія першого роману Михайла Шолохова, тобто та, якої не торкнулося перо радянського цензора. Нобелівську ж премію у 1956 році автор отримав за вже доопрацьований «Тихий Дон» — «широку картину життя донського козацтва у часи Першої світової та громадянської воєн» (так значилося в мотивації Нобелівського комітету).

У першоджерелі є ціла глава, присвячена повстанню у станиці Вешенській і певні авторські «вольності», які в подальшому виданні роману довелося викинути. Укладачі відновили кілька тисяч шолоховських слів, котрі зазнали цензури.

Над відтворенням первісної версії класичного роману працювали московський письменник Олександр Стручков та старша донька Михайла Шолохова — Світлана, передає сайт «Лєнта.ру». Рукописи «першого» «Тихого Дону», до слова, були віднайдені зов­сім недавно — у 1999 році, за 15 років по смерті Михайла Олександровича. Саме вони поставили крапку в тривалій дискусії про справжнє авторство цього роману–епопеї. Нагадаємо, що перший том (а загалом їх чотири, об’єднані в дві книги. — Ред.) Шолохов почав видавати у 1927 році, коли письменнику було лише 22 роки. Тоді ж і виникли чутки про те, що начебто написав роман зовсім не цей молодий чоловік, а якийсь розстріляний білий офіцер iз козаків. А Шолохов, мовляв, привласнив собі чужу інтелектуальну власність. У 1928 році вийшли перші два томи, а третій і четвертий побачили світ аж у 1940–му. Серед літературознавців ходять легенди, буцімто роман і так не вельми надавався до друку через зауваження цензорів: надто різкими поставали характери станичників ­ з–під пера Шолохова, проте «добро» «Тихому Дону» дав сам Сталін, якому книга сподобалася.

ЦІКАВО ЗНАТИ

«Тихий Дон», але офіційна його версія, уже має переклад українською. Здійснив його Степан Ковганюк (1902—1982), який у 1975 році був удостоєний за це Премії УРСР ім. Рильського. Ковганюк переклав усі значні твори Шолохова — і «Підняту цілину», і повісті «Доля людини», «Вони боролися за Батьківщину».