НОВИНИ ПЛЮС

Горіло лише на папері

Генпрокуратура виявила факт виплати страховою компанією 220 млн. грн. відшкодувань за пожежу, якої насправді не було. За словами начальника управління за дотриманням законів органами податкової міліції Олександра Бондаренка, під час проведення перевірки було встановлено, що у спеціалістів Нацкомфінпослуг не виникло підозр до фінансових операцій однієї з великих страхових компаній iз виплати 220 млн. грн. на користь двох підприємств за начебто настання страхових випадків у вигляді пожеж у Дніпропетровську. Також не виникло підозр і до виплати цією страховою компанією майже 8 млн. грн. фізичним особам страхових відшкодувань і винагород. Проте Генпрокуратура під час перевірки достовірності вказаних страхових випадків встановила, що насправді ніяких пожеж не було, а зазначені фізичні особи ніякого страхового відшкодування не отримували та договори страхування не підписували. Пан Бондаренко каже, що документи було підроблено страховиками. За результатами перевірки, на адресу новопризначеного голови Нацкомфінпослуг Бориса Візірова Генпрокуратура внесла подання про усунення порушень вимог закону. Крім того, за фактами незаконних страхових виплат та винагород щодо службових осіб страхової компанії внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Матеріальні інтереси голови

У Сахновщинському районі Харківщини одного з сільських голів, який незаконно виписав собі матеріальну допомогу на суму 4 тис. грн., засудили до двох років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки, врахувавши визнання ним вини та його характеристику i з позбавленням права обіймати керівні посади на півтора року. За словами прокурора району Івана Тарасова, півроку тому чиновник підробив протокол і рішення сесії сільради та нарахував собі матеріальну допомогу для оздоровлення й вирішення соціально–побутових проблем. Згідно з рішенням суду, посадовець має повернути незаконно отримані кошти.

Ділили хабарі юрист приватний із державним

У Луганській області за здирництво і отримання хабара у сумі 15 тис. грн. співробітниками міліції позавчора затримано заступника 31–річного директора юридичної фірми і 27–річного старшого державного виконавця. За даними оперативників, обидва у змові одержали хабар від мешканця Луганська за зняття з публічних торгів його квартири, яка перебуває під арештом. Гроші, отримані як хабар, вилучили співробітники міліції. Даний факт занесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального злочину, передбаченого ст. 368–4 ч. 4 КК (підкуп особи, яка надає публічні послуги).

Депутат і гуртожитки

Полтавська обласна прокуратура передала до суду справу проти трьох громадян, серед яких і депутат міськради Кременчука, які брали хабарі за приватизацію кімнат у гуртожитках. Дії обвинувачуваних кваліфіковані за ч. 3 ст. 369–2 КК (отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане зi здирництвом цієї вигоди). Загалом задокументовано більше десяти фактів отримання депутатом і його двома спільниками хабарів на загальну суму близько 70 тис. грн. за видачу дозволів на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках.

«Колядники» з Кривого Рогу

На Кіровоградщині за хабарництво засуджено суддю Дзержинського райсуду м. Кривий Ріг та двох її пособників — депутата районної ради та адвоката. Суддю визнано винною в отриманні хабара і засуджено до семи років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна та позбавлено права обіймати посади у судовій системі та правоохоронних органах на три роки. Депутата райради за пособництво у хабарництві засуджено до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна. Адвокату, якого також було визнано винним у скоєнні вищезазначених злочинів, призначено покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Судовим слідством доведено шість епізодів отримання хабара суддею, два з яких за пособництвом депутата райради та адвоката. Сума хабарів становила від півтори до дванадцяти тисяч доларів. Як правило, гроші суддя отримувала за задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з утримування під вартою на підписку про невиїзд, винесення вироків, не пов’язаних iз позбавленням волі, прискорення розгляду та задоволення позовних заяв на користь «потрібних» громадян тощо. Сама суддя своєї вини не визнала. Більше того, вказувала на те, що її дії слід кваліфікувати за ознаками адміністративного правопорушення, а не за ознаками кримінального злочину.