По інший бік «Карпат»

Загальна тенденція вітчизняного жіночого гандболу така, що над ним зазвичай видніється прапор лише одного флагмана, без особливих надій на чемпіонську інтригу. Свого часу «золото» тричі (1992, 1996, 2000) вигравав київський «Спартак», використовуючи напрацювання радянської епохи. Потіснивши киянок, 13–разовим чемпіоном країни став запорізький «Мотор», який нині вже припинив існування як жіночий ГК. Домінування запоріжанок перейняв криворізький «Смарт», перейменований у «Спарту» (2009–2011). Натомість в останні два сезони прапороносцем стали ужгородські «Карпати», які минулого тижня доволі легко виграли другий поспіль чемпіонський титул.

Один у полі не воїн

«Це лише зовні наша перемога видається легкою. Насправді за плечима у дівчат каторжна праця», — каже в коментарі «УМ» головний тренер «Карпат» Борис Петровський. Хай там як, але в підсумковому протоколі розрив між першою та другою командою склав 11 очок. Загалом, ужгородський колектив лише одного разу втратив очки, мінімально програвши в гостях львівській «Галичанці», яка й здобула «срібло». «Львівянки вже чотири роки грають одним складом, тому, на відміну від решти команд, ідуть вгору», — пояснює Петровський.

Загалом, констатує Борис Анатолійович, у нашому гандболі спостерігається постійний відтік молодих кадрів, і це не дозволяє клубам підвищувати ігровий рівень. «Якби команди грали одним складом принаймні два–три роки, рівень чемпіонату країни однозначно б зріс», — каже наставник «Карпат».

Водночас ужгородський ГК завдяки надійній багаторічній підтримці свого президента Олександра Ледиди (нині він голова Закарпатської облдержадміністрації) має непогану як для ЧУ комплектацію та стабільне фінансування. Без сумніву, головним надбанням «Карпат» є провідна виконавиця національної збірної Наталя Туркало, яку визнали найкращою гравчинею суперліги.

За рівнем результативності в ЧУ розігруюча Туркало посіла лише десяту сходинку, закинувши 150 м’ячів. Тоді як пальму бомбардирської першості розділили Ірина Компанієць зі «Спарти» та Юлія Приходько зі «Спартака» — в них по 298 точних кидків.

«Дуже добре, що в нашій команді немає одного чітко вираженого лідера. Наша тактика побудована так, щоб забивав гравець із різних позицій. Як кажуть, один у полі не воїн», — розповідає Борис Петровський. Тренер сподівається, що, попри велику кількість пропозицій із інших клубів, Туркало залишиться в «Карпатах»: «Думаю, що Наталі подобається в Ужгороді. Тут хороший мікроклімат, тут вона розкрилася як гравець, здобула місце в основі збірної».

По Лігу чемпіонів — до Словаччини?

Хай там як, але в українській першості «Карпати» без серйозних суперників не мають особливих стимулів для прогресу. Відтак керівництво клубу, щоб підвищувалися ігровий рівень та мотивація гандболісток, паралельно з суперлігою планує заявитися в Міжнародну гандбольну лігу, де виступають клуби з сусідніх Чехії та Словаччини.

«Потрібно ж якось виводити український гандбол із летаргічного сну», — коментує рішення грати в чехо–словацькій лізі пан Петровський. — Сподіваємося, що ФГУ не заперечуватиме проти нашої ініціативи».

Як розповів Борис Анатолі­йович, у «Карпат» досить теплі стосунки з представниками словацького гандболу. Керівники клубу з міста Михайловце навіть пропонують ужгородкам свою арену для участі в Лізі чемпіонів ЄГФ, оскільки на Закарпатті немає майданчика, який відповідав би вимогам найпрестижнішого гандбольного турніру Європи. «У селі Барвінок, що під Ужгородом, на приватні кошти побудували новий зал, однак його місткість (650 глядачів) замала для комерційної Ліги чемпіонів», — каже тренер. Тож, аби зіграти в ЛЧ, «Карпати» мусять або «бронювати» Палац спорту в Києві (а його знову планують реконструювати — під Євробаскет–2015), або грати в сусідній Словаччині. «Там зацікавлені в Лізі чемпіонів, оскільки через низький рівень словацької першості їхні команди втратили право участі в цьому турнірі. Але ця ідея повинна отримати схвалення керівництва Європейської гандбольної федерації», — зазначає Борис Петровський.

А ТИМ ЧАСОМ...

Переможницями жіночого Кубка ЄГФ стали гандболістки з клубу «Тім Твіс Хольстебро» (Данія). Удома вони програли французькому «Мецу» 31:35, а в гостях перемогли 28:33.

Саме в цьому євротурнірі в сезоні–2012/13 виступали ужгородські «Карпати», які вибули у третьому раунді.