Енріко і семеро жінок

Через 63 дні після ви­борів, які відбулися 25 лютого, в Італії нарешті створили новий уряд. Кабінет Енріко Летти — результат домовленості президента Джорджо Наполітано, Демократичної партії, яку на виборах очолював П’єр–Луїджі Берсані, її партнера по лівоцентристській коаліції, партії «Громадянський вибір» під керівництвом попереднього глави уряду Маріо Монті та правоцентристської сили екс–прем’єра Сильвіо Берлусконі «Народ свободи».

Минулої неділі члени нової Ради міністрів склали присягу в президентському палаці, після чого в урядовому палаці Кіджі відбулася церемонія передачі владних повноважень від Монті до Летти. Урочистість події затьмарила стрілянина, яку відкрив біля палацу психічно хворий чоловік — одна з куль тяжко поранила охоронця, його колега легко травмований.

Учора о 15.00 Енріко Летта виклав план діяльності свого уряду в нижній палаті парламенту, після чого почалися дебати щодо його затвердження, Втім навряд чи від голосування було варто чекати несподіванок, адже категорично відмовилася підтримати новий склад радміну лише фракція руху «П’ять зірок» коміка Беппе Грілло.

У новому складі уряду — 21 міністр. Рівно третина з них — жінки. Це найбільше в історії країни жіноче представництво у виконавчій владі. Загалом у новому уряді дев’ятеро міністрів від лівої Демпартії, п’ятеро, а також віце–прем’єр — від правих Берлусконі, троє центристів та чотири позапартійні міністри–технократи. Строкатий склад коаліції дозволить новому уряду отримувати надійну більшість під час голосувань в обох палатах парламенту.

Середній вік урядовців — 53 роки, тож уряд можна вважати молодим. За італійськими уявленнями, і сам новий прем’єр — іще ragazzo, тобто «юнак», зазначає «Німецька хвиля». Уродженцю Пізи Енріко Летті 46 років, наразі він — наймолодший з усіх глав урядів ЄС. Після перемоги Демократичної партії на виборах президент поклав завдання сформувати коаліцію на її лідера Берсані, але той із завданням не впорався. І, як і обіцяв, після того як його колишній заступник добився значно більшого успіху, подав у відставку з посади очільника партії.

Перед урядом Енріко Летти стоїть непросте завдання. Йому належить терміново вирішувати низку соціальних економічних та політичних проблем, і при цьому намагатися не повторити долю попереднього уряду Маріо Монті, який через невдоволення народу соціальними урізаннями був змушений піти у відставку.

У своїй першій заяві на посаді прем’єр–міністра Летта покритикував політику європейських партнерів у часи кризи в єврозоні — вони, мовляв, «надто зосередилися на заоща­джуванні». Водночас новий глава уряду не збирається легковажити довірою таких партнерів, як Німеччина та Франція, яку довго здобував Монті.

Летту вважають тонким дипломатом, який уміє знаходити компроміси. Він багато разів доводив це упродовж своєї блискучої політичної кар’єри, яку почав одразу після завершення навчання на політолога і юриста серед християнських демократів. Уже у віці трохи за тридцять Енріко став міністром європейських справ, а потім керував промисловою сферою і обіймав посаду держсекретаря в уряді Романо Проді.