Феномен в історії менеджменту освіти

Михайло Поплавський — людина, яка має характер, внутрішній стрижень, мету, віру в перемогу і добро. Філософію лідерства він прищеплює своїм студентам, яких по–батьківськи називає «поплавками». Сьогодні про Київський національний університет культури і мистецтв знає вся Україна. Минулого тижня студенти і викладачі, шановані гості, а також журналісти привітали іменитого ректора з 20–річчям перебування на посаді очільника вишу. З нагоди цієї дати Михайло Поплавський дав прес–конференцію.

Філософія лідерства

«Я щасливий, що сьогодні очолюю цей прекрасний, богемний Національний університет культури і мистецтв, — відразу промовив Михайло Поплавський. — Національний він за формою, і за змістом, і головне — за духом, тому що наш девіз: тримаймо українську хвилю!»

У 1993 році  Київський державний інститут ім. О.Є. Корнійчука мав лише два факультети: культурно–освітній та бібліотечний, і навчалося в ньому всього 850 студентів. А нині КНУКіМ — потужна освітня корпорація, де навчаються понад 15 тисяч студентів, має 18 філій по всій Україні і здійснює підготовку фахівців за 46–ма престижними напрямами та спеціальностями.

Цікаво, що в інститут культури сам Поплавський вступив у 24 роки. До цього ж мав неабиякий життєвий і трудовий досвід. Закінчив професійно–технічне училище за спеціальністю «машиніст електровоза», до армії працював у шахті. Був директором сільського клубу, потім — Ульяновського районного будинку культури. Керував будівельним загоном.

«На сьогодні скажу, що я себе реалізував на 200 відсотків, — продовжив Михайло Поплавський. — Я неодноразово повторюю, що скромність — це найкоротший шлях до невідомості і бідності. Я цим не страждаю й іншим не рекомендую. У юнацькі роки, граючи у футбол, я був нападаючим форвардом, атакував, націлювався на перемогу. Філософію переможця і лідерства я пропагую своїм студентам. Вони не повинні бути посередніми, а, навпаки, ставити мету і працювати для її досягнення, дивитися у майбутнє з оптимізмом та отримувати задоволення від життя. Знаєте, існує система Станіславського: «Не вірю». А є система Поплавського: «Вірю!» Ми повинні розуміти, що кожен iз нас — будівничий України».

Про «зіркових викладачів» і національні проекти

І дійсно, університету є чим гордитися і що показати. Потужний професорсько–викладацький склад, інноваційні навчальні методики та лабораторії, відомі студентські творчі колективи, авторські національні телевізійні мистецькі проекти та міжнародні творчі фестивалі. Сам ректор зазначає, що запрошує викладачів–практиків, котрі цікаві студентам. До того ж упевнений, що вишу потрібен зірковий склад викладачів, щоб i студенти відчували себе в майбутньому «зірками». В КНУКіМ працює 50 народних артистів України, 60 заслужених артистів України. Їх славнозвісні імена знають не тільки в Україні, а й за її межами: Ніна Матвієнко, Павло Зібров, Алла Попова, Анатолій Матвійчук, Алла Кудлай, Анжеліка Рудницька, Микола Вересень, Раду Поклітару, Аніко Рехвіашвілі...

«Ми проводимо серйозні національні проекти, — зазначив Михайло Поплавський. — Як приклад — тогорічний 110–годинний телевізійний марафон української пісні «Пісня об’єднує нас», що увійшов до світової книги рекордів Гіннесса і транслювався в прямому ефірі на весь світ. А чого вартий Всеукраїнський дитячий телевізійний проект «Крок до зірок», який відшукує талановитих дітей з усіх куточків України! До слова, чимало з них стають студентами університету. Щоб підтримати та популяризувати українську пісню, ми створили свій хіт–парад «Українська пісня року».

Мабуть, не всім відомо, що Михайло Поплавський є завкафедрою готельно–ресторанного бізнесу. І в цьому вбачається теж турбота про людей та популяризація саме української кухні. «Подивіться, що ми їмо, від чого втрачаємо здоров’я! — не стримує він емоцій. — Я проповідую теорію приготування страв з винятково екологічно чистих, натуральних домашніх продуктів».

«З добром до людей»

«Мій дід учив: «Якщо тобі зробили зло, роби у відповідь добро», — каже Михайло Поплавський. — Око за око — це не моє. Я людина неконфліктна. До речі, слова «З добром до людей» викарбувано на гербі Кіровоградської області, де зображений степовий орел».

Сам Поплавський оцінює себе так: позитиву — 70%, негативу — 30% . І додає: «Коли мене у пресі критикують, я телефоную і кажу: «Дякую, що мене не забули, бо якщо нас критикують, це означає, що ми на вірному шляху».

Поміж собою студенти називають свого ректора батьком. І не лише сироти, яких він опікує, а й діти із забезпечених родин. А з приводу сиріт, Михайло Поплавський зауважив: «Таких студентів у виші 120. Деякі з них психологічно розбалансовані. Щомісяця я з ними зустрічаюся, додатково шукаю кошти, щоб вони були нагодовані, одягнені, обігріті, адже чужих дітей не буває. А ще роблю все можливе, щоб вони отримали квартири у Києві».

Девіз команди Поплавського — жити, любити, творити і перемагати. А мрія — щоб Київський національний університет культури і мистецтв увійшов у п’ятірку найкращих вишів Європи. Одне слово, залишити по собі «Український Гарвард»!

Від першої особи

Ніна Матвієнко,
народна артистка України,
професор КНУКіМ:

«Кожен, хто перебуває поряд iз Михайлом Михайловичем, автоматично заряджається його життєвим оптимізмом. Він молодий духом, вільно і головне щиро живе. Усі новаторства, що сьогодні втілюються в університеті, тільки завдяки його любові до своєї роботи. Щирість, дисципліна, вміння бачити перспективу — його головні риси. Всі у колективі прислуховуються до його порад. Він сам працює і мотивує працювати як викладацький колектив, так і студентів»

Віктор Ющенко,
Президент України (2005—2010 рр.)

«Михайло Михайлович Поплавський — справжній українець, і це — головна його професія, яку він несе через усе своє життя. Найбільш славне, що він та його професура виховує справжніх українців. Адже саме культура — основний духовний пласт держави, вона найбільше ідентифікує нас».

Наталя Бучинська,
народна артистка України,
аспірантка:

«Поплавський — народний ректор України, причому високопрофесійний. Я хочу рівнятися на нього. А особисто для мене — це друг, перевірений часом, якого я пізнала у радості і горі».

Андрій Князь,
заслужений артист України, аспірант:

«Київський національний університет культури і мистецтв — найкращий. За все це потрібно подякувати лише одній людині — Михайлу Поплавському. Завдяки своєму професіоналізму він зумів об’єднати багатьох фахівців у згуртовану команду, яка створює якісний український продукт. Я хочу побажати йому здоров’я і багатоліття».

Катерина Бужинська,
заслужена артистка України,
випускниця:

«Не секрет, що у багатьох вузах рідко люблять ректорів. Поплавський — виняток. Він любить студентів, і вони відповідають йому взаємністю».

Наталя Валевська,
заслужена артистка України,
випускниця:

«Коли я навчалася у музичній школі, мріяла поступити в цей університет. Тим паче таку пораду дала мені викладачка сольфеджіо. Тут вчать не лише професії, а й умінню володіти собою, витримці, силі духу та впевненості у собi та власних силах».

Макс Паперник,
кліпмейкер, випускник:

«Сьогодні більшість політиків, журналістів, філософів, економістів шукають національну ідею. Я вважаю, що Михайло Поплавський і є уособленням національної ідеї з її пріоритетами: любов’ю до рідної землі, до людей, які живуть на цій землі, любов’ю до рідної культури. Він популяризатор українства».

Ольга Коноваленко,
головний редактор журналу «Освіта»:

«Михайло Михайлович Поплавський за 20 років своєї професійної діяльності зробив великий внесок у розвиток духовності в Україні, розвиток вітчизняної освіти. Він підняв на якісно новий рівень виховну роботу з дітьми. Багато років освітяни визнавали Поплавського кращим освітянином країни. А з нагоди свята ми йому вручили диплом «Лицар освіти». Так тримати!»