Розсекречена Джоконда

«Я образив Господа Бога і людство. Оскільки мої роботи не досягли тієї досконалості, до якої я прагнув». Це — останні слова Леонардо да Вінчі перед смертю. Вмістивши їх на стенді виставки «Геній да Вінчі», яким, власне, розпочинається експозиція, організатори проекту ніби закинули наживку відвідувачам. Мовляв, ану пройдіть далі, подивіться на винаходи і твори цього надзвичайно самокритичного скромника, який був не лише видатним художником, як переконані більшість із його нащадків, а й винахідником, філософом, анатомом, архітектором, інженером, музикантом...

Виставка, яка складається із 200 експонатів, уже пройшла у понад сорока містах світу, серед яких Ванкувер, Мадрид, Сан–Франциско, Сінгапур, Сан–Паулу, Сантьяго, Москва... Як запевняють організатори — агенція «Класик Івент» та нідерландська компанія ONE GO Events — скрізь проект мав величезний успіх, у Санк–Петербурзi, наприклад на виставці побувало 120 тисяч відвідувачів.

Преамбулою до самої експозиції є біографія Леонардо да Вінчі, яку автори проекту проілюстрували малюнками самого художника та його соратників, а ще перемежували з найвизначнішими фактами й датами з історії Італії того часу. Виписуючи життя позашлюбного сина нотаріуса, який народився поблизу Флоренції, куратори виставки зовсім не намагалися познайомити нас із «генієм без страху та докору». Тут, зокрема, зафіксовано і таке: «1476 рік. Леонардо в компанії трьох інших чоловіків затриманий нічною вартою і звинувачений в аморальній поведінці».

Першу частину виставки віддали науково–технічним досягненням Да Вінчі: понад 60 механічних апаратів, створених на основі розшифрованих таємних записів і креслень (вважають, що записи Леонардо становлять не менше 24 тисяч сторінок, із них до наших днів збереглося близько шести тисяч), дійсно справляють враження. Окремі побудовані у натуральний розмір, а частину з них навіть можна випробувати у дії. Тут вам і прилад для вимірювання вологи в атмосфері, і прилади, що визначають напрямок i силу вітру, дельтаплан, театральне обладнання, дзеркальна кімната, макет крила, яке могло б бути реквізитом у театрі, кулемет, автомобіль, підводний човен...

В окремому просторі розташовані факсиміле і репродукції найвідоміших картин Леонардо — «Мона Ліза», «Мадонна в скелях», «Благовіщення», «Дама з горностаєм»... Оригінали цих робіт зберігаються у різних музеях по всьому світу, на виставці «Геній да Вінчі» ці версії хітів світового живопису представлені в оригінальних розмірах та кольорах. Також тут експонуються збільшені анатомічні ілюстрації, начерки до «Битви під Ангіарі» і тривимірне інтерактивне виконання «Таємної вечері», «Вітрувіанської людини» та скульптури «Кінь Сфорца»... Нові технології дозволяють по–новому подивитися на ці шедеври.

Але топ–об’єктом цього багатогранного доробку Леонардо да Вінчі є, звісно ж, «Мона Ліза» та все, що пов’язане з цією найзагадковішою жінкою. Розділ «Секрети Мони Лізи» є результатом скрупульозної праці французького інженера Паскаля Котте, який особисто представляв експозицію в Києві. Впродовж багатьох років він вивчав картину «Мона Ліза» та досліджував методи її консервації. Зрештою, це захоплення підштовхнуло пана Паскаля до винаходу 240–мегапіксельної мультиспектральної фотокамери: в основі — інфрачервона технологія та інтенсивне освітлення для сканування картини і віртуального зняття одного за одним шарів нанесеного за століття лаку. За допомогою цієї фотокамери Котте вдалося розкрити первісний вигляд і оригінальні кольори щойно закінченої «Мони Лізи». І навіть більше — побачити записані елементи, реставрацію і спроби консервації картини — аж до ідентифікації окремих використаних да Вінчі пігментів.

Щороку понад вісім мільйонів туристів приїжджають до Лувру, аби поглянути на «Мону Лізу», вистоюють довжелезні черги і потім споглядають її через голови таких самих шанувальників прекрасного. Автори проекту «Геній да Вінчі» пропонують роздивитися цей шедевр зблизька, у найдрібніших деталях. «Мону Лізу», оригінальний розмір якої 77 на 53 сантиметри, тут розкадрували на кілька елементів, розтиражували частини її обличчя, руки, подали кілька варіантів самої картини у різних кольорах. Своє дослідження Паскаль Котте назвав «25 секретів Мони Лізи». Найголовніший секрет, який відразу впадає в очі, — відсутність у Джоконди вій та брів. Як запевняє пан Котте, спочатку вони були, але з часом стерлися — розчинилися фарби або ж вицвіла олія. Ще один секрет — неприродне положення руки Мони Лізи. І цьому є пояснення: спершу на плечі цієї пані художник накинув шаль, згодом під впливом зовнішніх факторів колір цього аксесуару злився з кольором сукні, звідси і такі обриси передпліччя. Ще одна цікавинка, яку дослідив пан Котте за допомогою своєї суперкамери — спочатку да Вінчі написав пейзаж, а вже поверх нього зобразив Джоконду. Вдивлятися в очі цієї загадкової жінки можна нескінченно, і не виключено, що хтось із відвідувачів замислиться над своєю загадкою цієї картини, якої немає серед тих 25...

Також усі, хто завітає на виставку, зможуть переглянути чотири короткометражнi презентації: 3D–версій картини «Мона Ліза», фрески «Таємна вечеря», ілюстрації «Вітрувіанська людина» та найамбіційнішого проекту Леонардо да Вінчі — скульптури «Кінь Сфорца», оригінал якої так і не дійшов до наших днів.

Виставка «Геній да Вінчі» в Національному комплексі «Олімпійський» працюватиме з 26 квітня до 14 липня.