Підйом арки нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській атомній станції заплановано на 15–20 травня, повідомив журналістам гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін. Він нагадав, що загалом завершення робіт на об’єкті «Укриття» заплановано на жовтень 2015 року.
Йдеться, нагадаємо, про нове укриття, яке унебезпечить від можливих «примх» зруйнованого в 1986 році 4–го енергоблоку ЧАЕС. Тоді, за кілька років по катастрофі, реактор «накрили» так званим саркофагом, проте його технічна досконалість викликала у фахівців великі сумніви, отож за участі міжнародної спільноти почалося зведення більш безпечного об’єкту «Укриття», або, послуговуючись міжнародним терміном, — конфайтменту. Оціночна вартість цього об’єкту з роками зростала і врешті спинилася на сумі приблизно в 1 млрд.євро. З них значну частину — 550 млн.євро — надала міжнародна спільнота на донорській конференції, що відбулася в Києві у квітні 2011 року, а відтак вдалося зібрати ще грантові кошти загалом на 740 млн.євро. Технологічний цикл будівництва конфайтменту почала вже за рік французька компанія «Новарка».
За словами пана Грамоткіна, освоєно вже близько 60% вартості будівництва «Укриття». Більш як третину робіт виконують українські субпідрядники. За його словами, «ЧАЕС переходить зі стану станції, яка експлуатує ядерні реактори, у підприємство з поводження з ядерними відходами, і цього року ми звільнимо перший енергоблок від ядерного палива».
До речі, ЧАЕС досі загрожує несподіванками. Наприклад, 12 лютого нинішнього року обвалилися стінні панелі і частини крівлі машинного залу 4–го реактора, пошкоджені катастрофою 1986 року. Площа руйнування склала 600 кв. метрів. На фото, які облетіли увесь світ, це виглядоло як незначна, порівняно з громаддям реактора, дірка. Але переполоху та НП наробила. Хоча керівництво ЧАЕС і незалежні фахівці відповідально запевнили: радіаційний фон навколо ЧАЕС не змінився.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
