З притаманним для діючої влади фарсом поставлено — принаймні на ближчі роки — крапку в історії з дозволом приватному капіталу влаштувати небезпечне для здоров’я людей та екології виробництво під носом мешканців прилеглих до Гуляйполя сіл (див. «УМ» від 19 квітня п.р.). Те, що ТОВ «Гайчурський ГЗК» одержало від обласної влади дозвіл на освоєння не залізорудного, а де–факто радіоактивного родовища, — факт, достеменно встановлений геологами ще радянськими. Ось ГО «Гуляйпільська громада» і піднялося на безкомпромісний спротив реалізації, можна сказати, злочинного проекту.
У влади, судячи з усього, була своя вигода, якщо вона пішла на зговір з інвестором. Після серії протестних акцій владоможці регіону змушені були спершу вдатися до «примирливих уточнень» (ніяких робіт, мовляв, без узгодження з місцевою громадою не буде), а згодом — і «позадкувати». На сесію депутати обласної ради зібралися у пожежному порядку і таки скасували рішення №29 від 2 грудня 2012 року «Про погодження питання надання ТОВ «Гайчурський ГЗК» спеціального дозволу користування надрами на території Запорізької області».
Голова облдержадміністрації Олександр Пеклушенко з трибуни ніби вибачався перед інвестором–обіцяльником: «Хоча Запорізька обласна рада — і політичний орган, у ній немає місця політиканству. Приймаючи рішення, ми не зробили ніякої помилки, — цитує свого шефа прес–служба ОДА. — Запорізька область — унікальна, і те, що там, під землею, — це багатство наших дітей, внуків і правнуків... Не розвідавши і не оцінивши його, ми нічого не дізнаємось. Даючи дозвіл на геологорозвідувальні роботи, ми могли б отримати оцінку нашого багатства». Ніби не знає, що йшлося про дослідно–промислову розробку родовища, ніби й не чув про відомі ледь не всьому світу ще з радянських часів результати досліджень: поклади під Гуляйполем — скоріше, радіоактивні, а не залізорудні. Попри всі реалії керівник регіону не приховував невдоволення з приводу того, що ми, мовляв, дали інвестору шанс, а йому забракло розуму чи коштів довирішити питання... Цей фрагмент виступу пана Пеклушенка на сесії у розмові з кореспондентом «УМ» обурено цитував голова ГО «Гуляйпільська громада» Сергій Левченко.
Виходить, що депутати скасували правильне рішення? Як тут не згадати анекдотичний випадок у студентському будзагоні. «Хлопці, що б там не вийшло — виду не подавайте, ніби так і має бути!» — попереджує перед приїздом комісії виконроб. Прибулі дядьки з теками ходили кругами, морщили лоби, до чого б їм причепитися. А тут, як на біду, одна стіна падає! Згадавши настанову виконроба, найкмітливіший зі студентів, зиркнувши на годинника, констатує: «Ти ба? Точно за графіком!».
Тому й гуляйпільці сумніваються у щирості діючої влади, а відміну рішення № 29 сприймають як тактичний хід можновладців. Відтак, запевнив кореспондента «УМ» Сергій Левченко, «Гуляйпільська громада» і надалі перебуватиме у постійній «бойовій готовності».
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
