«Заможне суспільство» для професора

«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» — Програму економічних реформ на 2010—2014 рр. під такою назвою ухвалив своїм березневим указом №128 Президент Віктор Янукович. Проте для викладачів українських університетів «Заможне суспільство» може обернутися або збільшенням навантаження, або й узагалі скороченням. Річ у тім, що пунктом 39.2 указу передбачено «приведення у відповідність з європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів» і, зокрема, «збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18». На сьогодні норми навантаження на викладачів, як пояснив «УМ» віце–президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико–математичних наук Максим Стріха, в середньому становлять по 10—12 студентів. А в європейських країнах, на стандарти яких посилається вищезгаданий указ, узагалі по 4—6 студентів. «Якщо ми почнемо виконувати норму 1 до 18, то, скажімо, на фізичному факультеті Київського Нацiонального університету iм. Тараса Шевченка з 96 викладачів ми маємо лишити 37, — каже Максим Стріха. — При таких нормативах можна готувати тільки вчителів–фізиків, але не серйозних науковців».

Неспокій, який виник у викладацьких колах, поспішило вгамувати Міністерство освіти і науки. У розповсюдженому прес–службою відомства повідомленні з посиланням на міністра Дмитра Табачника йдеться, що ніякої загрози штучного скорочення викладачів немає. «Необхідно уважно прочитати пункт 39.2 «Підготовка нормативно–правових актів... збільшення показника кількості на одного викладача до 18 студентів». «До» — це будь–яка цифра від 3 до 17, і це не означає, що всі повинні виходити на верхню межу. Давайте на це звертати увагу», — заспокоює Дмитро Табачник.

«Якщо цю норму так тлумачитимуть, то це може перетворитися на спосіб боротьби з неугодними. Викладачам вишу, який не подобається, наприклад «Могилянці», встановлять норму 18, а академії «імені Ківалова» — три, — припускає Максим Стріха. — Мусить бути чітко встановлений норматив, який не залежить від волі чиновників, від чиєїсь примхи, який справді відповідатиме європейським стандартам». Інакше, наголошує вчений, це призведе до знищення української вищої освіти. «У нас і зараз кваліфікованих інженерів важко знайти, а тепер вони просто зникнуть. Медицина впаде нижче плінтуса, бо навчити лікаря при співвідношенні 1 до 18 неможливо фізично — я говорив iз лікарями, — каже пан Стріха. — Адже йдеться про спеціальні курси, які поглиблюють конкретні фахові знання у вузьких фа­хівців. І тут треба індивідуально працювати з кожним студентом, бо часто ще й підручників iз цих курсів немає. А якщо ви не зазираєте студентові в очі й не бачите, що він розуміє, а що ні, то як можна підготувати кваліфікованого фахівця? На Заході, наприклад, спеціальні курси часом читають для одного–двох студентів».

Учора в Кабінеті Міністрів мав відбутися «круглий стіл», куди планувалося внести пропозицію з проханням відкоригувати пункт 39.2. Зокрема, відійти від конкретних цифр та врахувати дистанційну освіту.