Пишіть скарги

19.04.2013

—  Ігоре, чи є порушенням закону те, що в ефірі вітчизняних телеканалів останнім часом під виглядом спонсорства показують практично повноцінну рекламу алкогольних напоїв?

— У статті 5 Закону про рекламу сказано, що дозволяється (а скоріше — не забороняється) спонсорування теле–, радіопередач, театрально–концертних, спортивних та інших заходів із використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої. Тобто можна показувати зображення — товарний знак або озвучити назву спонсора, при цьому не наводячи жодної інформації рекламного характеру. Але виробники алкоголю — замовники реклами щонайменше не дотримуються духу закону, а подекуди і букви. Зокрема, знаки для товарів і послуг реєструються як статичне зображення. Тому в ефірі мали б показувати як мінімум статичні зображення відповідної торгової марки і могла б бути дикторська озвучка, що спонсор «така–то торгова марка чи компанія». По факту вони, як правило, або анімуються, або вставляються у нетривалий відеоряд.

Утім, без огляду на таке дрібне недотримання закону, спонсорсько–рекламні ролики виробників алкоголю і їхнiх торгових марок транслюють цілком легально. Тому очевидно, що потрібно вносити чергові зміни до закону про рекламу. До речі, вже неодноразово озвучувався намір створити відповідну робочу групу, яка розроблятиме принципово новий закон про рекламу. Її завданням буде чіткіше виписати всі правила щодо і реклами, і спонсорства, зокрема спонсорства алкогольної продукції та її виробників. Звісно, за умови поваги до закону можна було б і обійтися чинними нормами закону, адже в законі закладено модель, за якої передбачається, що якщо програму створено за кошти певної юридичної особи, торгової марки, то як подяку на початку і наприкінці передачі можна показати відповідний логотип і назвати спонсора.

— Хто має контролювати ситуацію і намагатися поставити недобросовісних виробників–рекламодавців у рамки існуючого закону?

— Згiдно зi статтею 26 Закону «Про рекламу», а також статтею 70 Закону «Про телебачення і радіомовлення», одним з уповноважених органів контролю за рекламою є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Саме Нацрада може звертатися до телекомпаній за поясненнями і вимагати усунення порушень. Проте штрафи накладати вона не може — це компетенція Держспоживінспекції. Я не чув про те, що Нацрада зверталася з проханням накласти штрафи. У відповіді на рішення Громадської ради при Нацраді нам повідомили, що у телеканалів наразі вимагають пояснень, тож «далі буде». В цій ситуації найбільшу активність може і має проявити громадськість, тобто будь–хто з незадоволених надміром і змістом спонсорської телереклами алкогольної продукції має писати скарги як у Нацраду, так і в Держспоживінспекцію. При цьо­му слід чітко пояснити, в чому вбачається порушення, наприклад «анімація логотипів», чи «дівчина, що йде в кадрі...».

— Чи не є бездіяльність контролюючих органів щодо телеканалів, які фактично цілодобово рекламують спиртне, свідченням того, що виробники алкоголю мають покровителів у високих кабінетах? (Значна частина рекламованих брендів горілки, вермуту, вин — одного виробника).

— Юристи телеканалів, з якими я спілкувався, зайняли позицію: ми не можемо втручатися у зміст спонсорської інформації, і певною мірою вони мають рацію. Тому основне питання щодо того, що коїться на екранах, має спрямовуватися до замовників реклами — тих самих виробників алкобрендів.

— Здається, телеканали теж не бояться відповідальності?

— Чи вони будуть відповідати? Немає механізму, який би дозволив притягти до відповідальності мовників.

— Чи не мав би підключитися до вирішення питання Антимонопольний комітет?

— Якщо Антимонопольний комітет не побачив монополістом або хоча б домінуючим суб’єктом ринку оператора цифрового мовлення компанію «Зеонбуд», то у мене виникають великі сумніви, що ця структура здатна об’єктивно оцінити ситуацію з рекламою і спонсорством

Зокрема, за інформацією Індустріального телевізійного комітету, об’єднання загальнонаціональних каналів, відсоток реклами і спонсорства алкогольної продукції складає 10—12 відсотків їхнiх бюджетів. Це не дуже багато, але й не дуже мало, адже маємо пам’ятати, що за ТБ українці не платять, а телеканали живуть у першу чергу з реклами. Очевидно, треба просто сідати і говорити про правила гри, щоб вони були максимально чіткими і враховували інстереси і глядача, і телеканалу, і рекламодавця. Як на мене, реклама алкоголю у телеефірі має з’являтися тільки у дозволений пізній час з 23–ї до 6–ї ранку. В інших випадках максимум, що можна дозволити, — показ спонсорських логотипів і назв виробників (без «найкраща горілка у світі»). Маючи дитину, я розумію, що реклама і спонсорство алкоголю так чи інакше впливає на глядача. Якби не впливала — її ніхто не замовляв би.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>