У парламенті Італії вчора почалися вибори президента країни. Термін повноважень чинного глави держави Джорджо Наполітано спливає через місяць. Кандидат на найвищу державну посаду має набрати дві третини голосів депутатів обох палат парламенту та 58 виборників, які репрезентують 20 регіонів країни. Однак, якщо три спроби голосування будуть невдалими, починаючи з четвертої, парламент може обрати президента простою більшістю голосів.
В Італії вже другий місяць триває політична криза: партії, що пройшли до парламенту на лютневих виборах, неспроможні створити правлячу коаліцію і сформувати уряд. Єдиним виходом із цієї ситуації є розпустити парламент і призначити нові вибори. Але президент, за Конституцією, в останні три місяці своєї каденції не має такого права. Тож першим завданням новообраного глави держави буде призначити позачергові парламентські вибори на червень.
За інформацією італійських видань, три політичні сили в парламенті близькі до компромісу щодо постаті наступника Наполітано. Лівоцентристська коаліція на чолі з П’єром–Луїджі Берсані, правоцентристи під проводом колишнього прем‘єр–міністра Сильвіо Берлусконі та партія Маріо Монті, який очолює уряд технократів, що йде у відставку, готові підтримати колишнього спікера Сенату Франко Маріні. Після наради, що тривала протягом цілої доби, першою рішення про голосування за 80–річного Маріні ухвалила Демократична партія Берсані, а буквально через кілька хвилин — і «Народ свободи» Берлусконі. Якщо ці дві найбільші парламентські партії дотримаються слова й одностайно проголосують за Маріні, його може бути обрано вже під час першого голосування. Але точний результат спрогнозувати не береться ніхто, адже голосування таємне, а частина Демократичної партії віддає перевагу меру Флоренції Маттео Ренці.
Тим часом ексцентричний очільник руху «П’ять зірок» Беппе Грілло заявив, що не голосуватиме за жодного з відомих політиків. Натомість його політична сила обіцяє підтримати кандидатуру, яку визначили її прихильники шляхом інтернет–голосування. Ідеться про відому в Італії журналістку Мілену Габанеллі, ведучу популярної програми громадського телебачення RAI. Але вона вчора публічно відмовилася від участі у виборах, заявивши, що воліє бути журналісткою, а не президентом.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
