Попередити, а не лікувати

Медична статистика приголомшує: 64% смертей в Україні спричиняють серцево–судинні захворювання. Основна причина такої ситуації, на думку лікарів, — брак елементарних знань і культури профілактики недуг. За даними волонтерського руху «Академія здорових сердець», дві третини українців практично нічого не знають про ризики захворювань серця і судин та їх попередження. Відтак iз року в рік серед українців зростає кількість хворих на гіпертонію, стенокардію, інфаркт, почастішали випадки підвищення рівня глюкози і ліпідів у крові, звідси — ожиріння, цукровий діабет. Тому сьогодні лікарі закликають робити акцент не так на лікуванні, як на профілактиці недуг. Разом iз пропагандою здорового способу життя велику роль тут має відігравати якісна діагностика.

Нині медицина переживає еру новітніх технологій, що дає можливість лікарю отримати широку інформацію про стан хворого, а пацієнту — оцінити стан свого організму і (найголовніше) — попередити важкі недуги. Про це говорили вітчизняні медики і науковці — учасники «круглого столу» «Судинна патологія: від стандартів до індивідуального підходу», який днями відбувся в Києві. «За останні 20 років з’явилося багато методів візуалізації, але не вся діагностична апаратура дає можливість повною мірою відповісти на актуальні питання, які постають перед лікарем, — вважає доктор медичних наук, професор Уляна Лущик. — Стреси, вплив метеорологічних факторів — усе це розбалансовує систему судинного кровообігу. Крім того, після 40 років у людини знижується еластичність судинної стінки, змінюється пульсація і швидкість плину крові. Капіляри — найвіддаленіші судинки від серця, але з їх допомогою можна побачити й оцінити стан судинної системи. Це так само, як за станом села можна сказати, чи все благополучно в державі».

Серце і судини — лише частина айсберга, наголошують фахівці. Оцінити стан судинної системи повною мірою допомагає капіляроскопія. Перевага цієї технології в тому, що пацієнт у реальному режимі бачить стан своєї судинної системи, вона також дозволяє прогнозувати ризики захворювань серцево–судинної системи за рік–два до перших симптомів. А ще — виявити вроджені вади судин у немовлят. «Якщо 10 років тому зверталися пацієнти з 1–2 діагнозами, то нині в пересічного пацієнта їх цілий «букет». Зі 100 обстежених громадян 30—40% мають патології різного вираження», — наголошує головний лікар Клініки здорових судин Ігор Бабій.

За його словами, метод капіляро­скопії допомагає не лише в діагностиці серцево–судинних захворювань, а й таких недуг, як цукровий діабет, аутизм, шизофренія. І навіть у пацієнтів з онкопатологіями дозволяє завважити зміни в судинному руслі.

— Цей метод може стати незамінним у практиці лікаря сімейної медицини, зокрема у діагностиці й лікуванні залежностей, — переконана доцент кафедри криміналістики та досудової медицини Національної академії внутрішніх справ України Наталія Галан, яка не один рік вивчає проблему попередження підліткової злочинності. — Ми можемо скільки завгодно переконувати пацієнта, що алкоголізм, тютюнопаління — це шкідливо. Але якщо підлітку показати — ось як під впливом нікотину руйнуються твої судини — це спрацьовує.

За останні десятиліття судинні недуги і смертність від них не тільки прогресують, а й «молодшають», констатують лікарі. На жаль, сьогодні вже трапляються інсульти в 13–річних. Лікування пацієнта з інсультом коштує державі одну тисячу гривень на день, а самого хворого такий удар часто відкидає на узбіччя активного життя. Тому так важливо робити акцент на попередженні судинних катастроф, наголошують фахівці.