«Гарячі точки» Пулітцерівської премії

Головну премію — в галузі художньої літератури — вчора на церемонії в Нью–Йорку отримав Адам Джонсон за роман «Син повелителя сиріт». Це розповідь про хлопчика з Північної Кореї, який виростає в сирітському притулку, яким керує його ж батько. Невдовзі батько потрапляє в немилість, і це жорстоко позначається на житті маленького головного героя. Письменник замислив свою повість ще в 2007 році, вражений відвідинами КНДР, але відтак більше не зміг потрапити в «режимну» комуністичну країну. «Мені хотілося дати картину того, що означає бути звичайною людиною в Північній Кореї. Громадянам цієї країни заборонено спілкуватися з іноземцями, тому головним інструментом мого пізнання залишається уява», — цитує Адама Джонсона агенція РІА «Новості».

Кращим драматургом країни пулітцерівське журі назвало цього разу американця пакистанського походження Аяда Ахтара. В його п’єсі «Зганьб­лений» юрист, який має пакистанське коріння, стикається з конфліктом національності та громадянства і болісно переживає кризу свого «я».

Найбільше призів у царині журналістики зібрала газета «Нью–йорк таймз» — чотири, зокрема і за серію публікацій–розслідувань про корупцію у вищих ешелонах влади в Китаї. Окремі нагороди у галузі фотожурналістики отримали фоторепортери з інформаційних агенцій «Ассошіейтед пресс» та «Франс пресс» — вони привезли свої світлини з розчавленої громадянською війною Сирії.