Надто старий, щоб бути смішним

У четвер у парламенті Італії розпочинаються вибори глави держави. Чинний президент Джорджо Наполітано, який користується дуже великою популярністю серед співвітчизників і політичних сил усіх спрямувань, учора вкотре відповів відмовою на численні прохання висунути свою кандидатуру на другий семирічний термін.

Синьйорові Наполітано вже 87 років, і вік дається взнаки. На думку аксакала італійської політики, його згода залишитися на президентській посаді однаково не допомогла б вийти з патової ситуації, яка виникла внаслідок того, що на лютневих виборах лівий і правий табори здобули майже однакову кількість місць у парламенті. І, відповідно, досі не спромоглися створити правлячу коаліцію та сформувати уряд.

У розмові з провідною італійською газетою «Ла Стампа» Наполітано заявив: якщо залишиться на президентській посаді, то для нього це означатиме «перетнути межу і виглядати смішним». Не згоден президент і на інший варіант, який пропонують йому різні партії: залишитися главою держави тимчасово, доки політична ситуація стабілізується.

Проблема у тому, що на італійській політичній сцені бракує явного лідера, однаково шанованого і політиками, і суспільством. Тож хто може стати наступним президентом за відмови Наполітано, парламентарії наразі навіть не уявляють. Хоча останніми днями серед імовірних претендентів на цю посаду несподівано спливло прізвище Фердінандо Імпозімато — відставного судді, який відомий передусім тим, що вів розслідування у справі замаху на Папу Римського Івана Павла ІІ у 1981 році та цілу низку справ проти мафії.

Також серед можливих кандидатів називають колишнього прем’єр–міністра Італії й екс–главу Єврокомісії Романо Проді. Утім він уже заявив, що «не є кандидатом, а лише приглядається». Не збирається пробуватися на президента і глава лівоцентристської Демократичної партії Луїджі Берсані, якому Наполітано довірив формувати уряд, але, попри перемогу його політичної сили на ви­борах, Берсані цю місію провалив. Мовчить також колишній єврокомісар Емма Боніно із Радикальної партії, хоча її шанси сісти в президентське крісло вважаються досить високими. Свою пасивність у цьому питанні синьйора Боніно пояснює... власним надмірним радикалізмом, який зашкодив би єдності політичних сил країни. Окрім того, вона та її політична сила відкрито виступають проти Католицької церкви.

Із правого табору найбільші шанси має Джанні Летта, багаторічний співпрацівник Сильвіо Берлусконі. А дебютант італійської політичної сцени, колишній комік та лідер руху «П’ять зірок» Беппе Грілло, і в цій справі вдався до фарсу: підготував список 10 найбільш гідних, на його думку, кандидатів на найвищу посаду і закликав співвітчизників обрати президентом одного з них шляхом голосування через інтернет. Себе, зрозуміло, Беппе також уніс до цього списку.

Проте все це — поки що лише несміливі пропозиції. Конкретних прізвищ, які вже післязавтра мають змагатися за президентську посаду, в парламенті не названо й досі. Нового президента обиратимуть спільно депутати Нижньої палати, Сенату та 58 виборників, які репрезентують усі регіони Італії.