Мабуть, символічно, що ініціативу, яка народилася в татарському місті Набережні Челни, одними з перших підтримали громадяни України — голова асоціації «Татарські вчителі» Фарит Рахимов і голова Київського татарського студентського клубу Асхат Кашапов. Ідеться про висунення кандидатури голови набережночелнинського об’єднання «Татарський громадський центр» Рафіса Кашапова на здобуття Нобелівської премії миру.
В Україні про лідера національно–визвольного руху татарського народу з Набережних Челнів знають не тільки в середовищі татарської (булгарської) діаспори. І не тільки тому, що в середині 2000–х років брат–близнюк Рафіса Кашапова Нафіс змушений був емігрувати з Російської Федерації в Україну як політичний біженець, здійснював і здійснює на теренах нашої держави активну громадсько–політичну діяльність, виступає у засобах масової інформації тощо.
У 1990–х роках брати Кашапови були успішними бізнесменами і зароблені нелегкою працею кошти вкладали в розвиток татарської культури, мови, освіти, релігійного життя. Вони вважали за свій священний обов’язок дослідити і звільнити від радянських ідеологічних нашарувань історію свого народу й держави, а також інших неросійських народів Поволжя й Уралу. Зокрема вони довели, що таке явище, як геноцид щодо тюркських і угро–фінських народів регіону, здійснювався великодержавними російськими шовіністами з давніх–давен і неодноразово.
«Чорні дні» для родини Кашапових настали після різкого згортання в Росії єльцинського лібералізму в питанні національної автономії та суверенітету і приходу до влади в країні поборників відновлення російської імперії в повному обсязі. Нафіс Кашапов емігрував до України, а Рафіс залишився в Набережних Челнах і продовжив боротьбу за права неросійських народів Поволжя й Уралу за неймовірно важчих, ніж за часів Єльцина, умов. Зазнав жорстоких переслідувань, погроз, арештів, випробувань у психлікарні тощо.
«У 1552 році ми, казанські татари, втратили свою державність. Відтоді, після геноциду і насильницького хрещення багатьох татар, «вірно» служимо російській імперії. Між паном і рабом діалогів зазвичай не буває. Це історичний факт і ніхто це не може спростувати. Але згуртувати країну нам до снаги», — зазначив Рафіс Кашапов в одному з інтерв’ю.
Усі арешти Рафіса Кашапова, спроби звинуватити його в «тероризмі» або «екстремізмі» закінчувалися пшиком. Щоразу правоохоронцям довелося відпускати татарського патріота, адже діяв він у рамках чинного законодавства РФ.
Імперська політика кремлівської верхівки підминає під себе не тільки Татарстан, а й Чечню, Дагестан, Башкортостан, Марі Ел, Удмуртію, Чувашію... Кашапов наголошує: успішно протистояти зазіханням великодержавного шовінізму допоможе лише єдність народів Кавказу, Поволжя й Уралу на законній і цивілізованій основі. І закликає здорові державницькі сили в країнах колишнього СРСР до пильності і незламності у відстоюванні національних інтересів перед імперською політикою Москви.
Микола ЦИВІРКО