«Вода в погребі не має нічого спільного з повінню»

Згідно з останнім прогнозом Українського гідрометцентру, пік цьогорічної повені в Києві припаде на перші числа травня. Проте катастрофічним для столиці цьогорічне водопілля не буде. Про це в коментарі «УМ» повідомив директор Центральної геофізичної обсерваторії України Олександр Косовець. «Жодних підстав для ажіотажу або паніки, яку сьогодні нагнітають засоби масової інформації, я, наприклад, не бачу», — переконаний фахівець.

Як наголошує директор обсерваторії, максимальний рівень води на посту «Київ», що в Гідропарку, очікується в межах 670—740 см над умовним нулем. Оскільки нинішній рівень води в Дніпрі становить 5,35 метра, то це означає, що вода підніметься на 1,35—2,05 метра. Таким чином повінь 2013 року, як свідчать багаторічні спостереження, може стати найвищою після повені 1979 року, коли вода в Дніпрі піднялася до позначки 839 см. Проте це значно менше, ніж було навесні 1970 року, коли в столиці, скажімо, була частково затоплена станція метро «Гідропарк» і поїзди впродовж кількох днів там навіть не зупинялися, бо нікуди було висаджувати пасажирів. Ще вищою повінь була у 1931 році, коли затопило значну частину Подолу. Там і досі зберігся будинок із відміткою про тодішній рівень води — риску нанесено на висоті плеча дорослої людини.

Проте цьогоріч подібне столиці не загрожує. «Для високої повені потрібні передумови, — пояснює Олександр Косовець. — Зокрема, сніг, промерзання ґрунту та щоб одночасно максимуми повені зійшлися в гирлі Дніпра, Прип’яті та Десни, як це було в 1931 році. Хоч снігу цьогоріч не бракувало, але він практично безслідно пішов у землю. Адже літо торік було дуже сухе, а ґрунт не промерз, як це зазвичай буває. Якщо ви помітили, на вулицях Києва немає грязюки, як буває після такого снігу, коли промерзла земля не вбирає воду. Відповідно, все це міситься і чвакає. Зазначу, що це досить унікальний випадок, коли при такій кількості снігу земля не зльо­дяніла. Зазвичай вона промерзає десь до метра вглиб. Саме так було в 1970 році. Тоді водопіллю сприяли великі запаси снігу — на 1–2 березня 1970 року в Києві його лежало 82 см. Це історичний рекорд з 1891 року, але промерзла земля не дозволила йому втанути... Також уже скресла Прип’ять, потім «прокинеться» Дніпро в Білорусі. І це теж фактор, який не сприяє високій повені».

Фахівець наголошує, що повінь також не має нічого спільного з тими випадками, коли мешканці приватних садиб скаржаться на підтоплені погреби. «До класичної повені це не має жодного стосунку, — каже пан Косовець. — Ось у вівторок я брав участь у дискусії на одному з телеканалів, там почали сюжет з того, що в Жулянах у людей у погребах вода стоїть. То навіщо ж ви, шановні, такі глибокі погреби повикопували, не врахувавши рівня ґрунтових вод? Сніг розтав, підживив ґрунтові води, і вони, звісно, піднялися в погреби. І Дніпро, рівень води в якому ще навіть не думав підніматися, тут взагалі ні при чому. Це самі люди, коли будувалися в низинних місцях, понадіялися на «якось буде». Кажуть, от сорок років тут живемо і подібного не пам’ятаємо. Але якщо такого не було сорок років, то це не означає, що подібного й раніше не було і в майбутньому не станеться. Ці моменти при будівництві обов’язково треба враховувати».

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Олександр Косовець наголошує, що і журналісти, й навіть фахівці сьогодні часто плутають поняття «повінь» і «паводок», вважаючи, що це — синоніми. Хоча насправді між цими термінами існує велика різниця. Повінь (водопілля) — фаза водного режиму річки в період весняного сніготанення, що характеризується високою водністю. Повінь ніколи не виникає раптово, як правило, процес підйому води триває впродовж кількох днів чи й тижнів або місяців. Тоді як для паводку (фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватись у різні пори року й характеризується інтенсивним збільшенням рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення) характерна раптовість — під час нього рівень води в річці може різко піднятися впродовж доби, а то й кількох годин. Через це спрогнозувати паводок досить важко. До того ж це явище характерне більше для гірських районів.