Чи є кидання снiжок ознакою фашизму? Під будівлею ВР 2 квітня депутатіврегіоналів закидали сніжками, кажуть, що жбурляли й грудки землі. Невідомо, хто це робив. Чи це вихлюпнулося обурення людей, чи це провокація. Опозиції чи влади? Епізод детально висвітлили ЗМІ, проте не висвітлено, чи правомірно застосовувати термін «фашизм» у цьому та інших випадках. Пресслужба ПР iз приводу снігової атаки зробила заяву: «Від фашистських гасел опозиція перейшла до звірств і терору». Сказано сильно, але непереконливо. У хлюпанні в очі опозиціонерам зеленкою, киданнi у них фекаліями ПР не побачила ні звірств, ні терору, ні фашизму; не хочуть «регіонали» своє лайно ідентифікувати як фашистське.
Російський шовініст В. Колесніченко знайшов щось фашистське у запиті «свободівців» iз проханням висвітлити національний склад ВР: «В українському парламенті існує реальна неофашистська організація, яка співпрацює й підтримується нашими патріотами, БЮТом і УДАРом». Він збирався послати викривального листа до Європарламенту, верз якусь дурню про штангенциркулі, обмірювання черепів. Цей неосвічений, але агресивний депутат може затаврувати як фашистські лженауки антропологію, бо там вимірюють черепи (для Колесніченка не важливо, з якою метою це робиться), етнографію та інші науки, що вивчають відмінності націй. За Колесніченком, на наших теренах повинен запанувати «русскій мір», російська мова, російські звичаї, тоді це буде «інтернаціоналізмом»; усякий спротив поглинанню націй, бажання зберегти національні риси — націоналізм і фашизм. Для нього це тотожні поняття. Невіглас чи провокатор?
Ще дві прибічниці «русской ідеі» обізвали опозиціонерів нехорошими словами, але різними: нацисти та фашисти. О.Бондаренко вважає ВО «Свободу» «тоталітарною сектою з нацистською ідеологією». І.Богословська, шукаючи привід для відставки заступника Голови ВР Р. Кошулинського, назвала його «представником неофашистської партії». Лепту в навішування ярликів на «Свободу» внесли О. Єфремов, М. Чечетов, Д. Табачник. На першість у пропагандистській «фашизації» націоналізму претендують комуністи. У ВР провладні та опозиційні депутати обзивали один одного фашистами, для них це просто лайливі слова. Багато хто плутає фашизм із нацизмом, до цього причетна ще радянська пропаганда.
В основі італійського фашизму — держава, яка мала гармонізувати інтереси всіх італійських верств. В основі німецького націоналсоціалізму (нацизму) — расова теорія про вищість арійської раси, «очищення» від євреїв, циганів. Обидві течії агресивно націоналістичні. В описаний ряд логічно стає ще один режим — російський більшовизм. Видатний російський мислитель М.Бердяєв писав: «Сталінізм, тобто комунізм періоду будівництва, перероджується непомітно в своєрідний російський фашизм. Йому притаманні всі особливості фашизму: тоталітарна держава, державний капіталізм, націоналізм, вождізм і, як базис, — мілітаризована молодь». Але в СРСР почалося придушення національних культур і мов, репресії за національною ознакою, депортації цілих народів — кримських татар, чеченців, інгушів, карачаївців, балкарців, калмиків, турківмесхетинців, інших. Цим російський фашизм наблизився до нацизму.
Можна не розрізняти нацизм і фашизм, надавати останньому терміну широкий сенс, це не страшно. Але неприпустимо, коли провокатори прирівнюють націоналізм до фашизму чи нацизму. Таку тотожність вигадали ті самі московські ідеологи, що створюють «русскій мір», щоб очорнити націоналістів, які борються за збереження своїх націй. В Україні цю нісенітницю поширює їхня агентура, комуністи та згадані поіменно «регіонали».
Націоналізм — це любов до своєї нації, подібно до патріотизму — любові до батьківщини. Навіть Ленін розрізняв «націоналізм нації гноблячої та націоналізм нації пригнобленої», для останньої він вважав потрібними (на словах) поступки та преференції...
Усi тоталітарні режими погано кінчають. А починають вони з підсилення вертикалі, з єдиної «правильної» партії, ігнорування опозиції. Наступним кроком може бути масова «зачистка» від незгідних, на яких навісять ярлик «фашисти».
Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук