Господньої ласки — на довгії літа, дай Боже. Різдвяно-новорічні традиції у третій рік великої війни
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Кадр із фільму «Мьобіус». Фото з сайта kinopoisk.ru.
Кіносекцію «Французької весни» розпочав фільм «Мьобіус», гучна прем’єра якого відбулася минулого четверга у кінотеатрі «Київ». На відміну від інших стрічок, які будуть показані у рамках фестивалю французького мистецтва одноразово, картина Еріка Рошана в Україні вийшла у широкий прокат. На столичній презентації «Мьобіус» представляли сам режисер та російські актори Володимир Меньшов і Олексій Горбунов. Незважаючи на те, що панове Меньшов і Горбунов зіграли тут другорядні ролі, за виразністю, колоритністю та харизматичністю їхні персонажі не поступаються головним героям.
«Кохання — тема доволі банальна, я ж вирішив розповісти лав–сторі на основі шпигунського трилера. Коли кохання заборонено — це вже цікаво», — так пояснив творчу стратегію «Мьобіуса» Ерік Рошан. Тема шпигунства для режисера не нова, майже двадцять років тому він зняв свій чи не найвідоміший фільм «Патріоти», головний герой якого — агент секретної служби Ізраїлю. У «Мьобіусі» геніїв шпигунської майстерності вже двоє — фінансовий унікум Аліса, що працює на ЦРУ (Сесіль де Франс, хоча спершу на цю роль планували Одрі Тоту) і таємний агент ФСБ, красень–мужчина з сексуальною триденною неголеністю Григорій Любов (Жан Дюжарден), який заради справи видає себе за французького журналіста. Саме між цими двома і сталася ота сама хімія, яку називають коханням. Переховуючись від своїх опікунів та колег, витримуючи шалений тиск не лише від ворогів, а й від, здавалося б, друзів, вони таки примудрялися викроювати моменти тет–а–тет, ризикуючи власною кар’єрою, а часом і життям. (До речі, інтимні сцени для режисера були особливо важливими, він «спеціально фільмував на плівку, бо так набагато краще передається шкіра, використовували об’єктиви, якими знімають комах»). Зрештою, фінальні кадри у стилі «хепі–енд» — Любов стискає в обіймах свою Алісу, якій дивом вдалося вижити після отруєння — виглядають цілком логічно і навіть прогнозовано...
Картину знімали у Франції, Монако, Люксембурзі (до речі, деякі сцени фільмували в Києві), але, як свідчить українська прем’єра, з явним прицілом на пострадянського глядача. Злий геній стрічки — опальний олігарх Іван Борисович Ростовський (правда ж, співзвучно з Березовським? Хоча Тім Рот, як підмітив Меньшов, дуже схожий на Романа Абрамовича), який змушений залишити Росію, хоча раніше мав такий авторитет, що просунув свого протеже на посаду голови ФСБ (герой Меньшова). Прізвище героя Вітторгана, також спецагента, — Собчак, хоча режисер переконує, що про майбутнє весілля Максима та Ксенії вони під час зйомок не здогадувалися. А ще там звучить «Варшав’янка», під яку герой Дюжардена ефектно спускається з гелікоптера просто на палубу розкішної яхти, пришвартованої поблизу Лазурового узбережжя.
Олексій Горбунов у «Мьобіусі» виконує роль голови служби безпеки олігарха Ростовського. І саме з його ініціативи у фільмі звучить відбірний російський мат. «Я і сам у житті лаюся і вважаю, що російський мат — це поезія, там стільки енергії! — пояснив причину такої пропозиції Горбунов. — Я почитав цю розмову олігарха зі своїм охоронцем, коли вони з’ясовують, шпигунка Аліса чи ні: п’ять сторінок тексту — і жодного лайливого слова. Це ж неправильно, вони ж не спілкуються літературною мовою. В усякому разі, Тіму Роту, якому в цій сцені треба було вивчити не п’ять сторінок російською, а всього лише кілька лайливих слів, моя ідея дуже сподобалася». А от Володимир Меньшов, на відміну від свого молодшого колеги, вважає, що картина цілком могла б обійтися і без такої лексики. Найяскравіше враження від роботи у Горбунова залишилося після зйомок бійки у ліфті, де його герой мав зчепитися з героєм Дюжардена. «Ми цю сцену знімали три дні, а перед цим я тренувався тиждень із каскадерами, — згадує Олексій. — Крепатура була жахлива, мені ж уже 51 рік. Приходив у номер і падав на ліжко — не бачив ні Парижа, нічого... Але покликали в бойовик, то треба ж було викластися». Без травм не обійшлося — Дюжарден двічі добряче приклався до субтильного Горбунова. Але той не ображається, говорить, нехай тільки зводить його в Парижі в ресторан — і ніяких претензій.
P. S. До речі, якщо хто не знає, мьобіус — це стрічка, кінці якої з’єднані таким чином, що еліпсовидна фігура, яка утвориться, не має зовнішньої та внутрішньої сторони. Проводячи пальцем по начебто внутрішній частині — ви неодмінно потрапляєте на зовнішню. І навпаки...
Також мьобiус вважається мiнiатюрною моделлю нескiнченностi Всесвiту.
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
Літературну премію імені полеглого на війні сина Ярослава Строя заснувала вінницька письменниця Валентина Павленко. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>