На порятунок Києва від можливої повені примчали рятувальники з восьми регіонів. Фото Юрія САПОЖНІКОВА.
Після завалів березневого снігу на киян чекає ще одна напасть — можливі підтоплення міста та околиць. Принаймні про це щодня галасують ЗМІ та чиновники. Задля збереження спокою громадян Державна служба надзвичайних ситуацій України показала журналістам, що боятися киянам нічого, а до повені всі готові. У цьому кореспонденти «УМ» пересвідчилися на власні очі. Під виття сирени рятувальники швидко завантажилися в транспорт та вирушили на можливе місце підтоплення. На всі збори у хлопців пішло не більше хвилини.
«Водну» ситуацію зараз фахівці моніторять у цілодобовому режимі. На базі Державної служби з надзвичайних ситуацій України працює міжвідомчий оперативний штаб під головуванням віце–прем’єр–міністра України Олександра Вілкула. Його основна мета — забезпечити комплексне реагування підрозділів системи цивільного захисту країни на всі можливі небезпеки цієї весни.
По всьому Києву на базі пожежних частин дислокуються підрозділи рятувальників, якi готові щомиті поїхати відкачувати воду. Для цього в них є насоси, що можуть вибирати воду зі швидкістю 110 літрів за секунду. Звичайно, з 40 мільйонами тонн талого снігу вони навряд чи впораються, але, як слушно зауважили рятувальники, сніг тане не одразу й більша частина самостійно потрапляє в ґрунт (який цьогоріч не є промерзлим і охоче вбирає воду) або каналізацію. Також, крім великих насосів, є мобільні установки, які двоє людей можуть легко перенести з місця на місце, їх використовуватимуть для малих підтоплень.
За словами начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві Андрія Куценка, киянам допомагають підрозділи з різних областей, яких розквартирували по всьому місту. Зокрема, і на 25–й пожежній дільниці, що знаходиться на Оболоні. За словами пана Куценка, допомога прибула з восьми областей: Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької, Полтавської та інших. Минулої ночі вже довелося попрацювати. Було три місця підтоплення: два у Солом’янському районі столиці, де працювали рятувальники з Луганщини, та одне — у Деснянському, де ліквідували дев’ять підтоплень», — сказав Куценко.
Загалом до столиці надійшло 10 пожежних насосних станцій, 10 рукавних автомобілів, 58 мотопомп різних типів, а також 125 рятувальників для обслуговування зазначеної техніки. У випадку надзвичайної ситуації Київ для боротьби з «великою водою» зможе зібрати понад 42 тисячі осіб, 5 тисяч одиниць техніки, 830 засобів запобігання підтопленням а також 90 піротехнічних розрахунків.
Журналістам навіть показали, як харчуються хлопці: перше, друге і компот. «Усе дуже смачно», — хваляться рятувальники. Турботи з надання проживання взяли на себе столична мерія та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Після демонстрації технічного оснащення та розповіді про план дій у випадку повені нас повезли на Жуків острів для наочної демонстрації. Там піротехнічна група 1–го Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно–рятувальної служби цивільного захисту здійснила підрив льодової поверхні.
«Ймовірне підняття рівня води могло спричинити загрозу утворення льодового затору під мостовою спорудою. З метою захисту мосту на даній ділянці було проведено роботи з підриву крижаного поля. Сьогодні ми використали чотири кілограми тротилу, зруйнувавши ділянку криги в радіусі до чотирьох метрів навколо зарядів. Це пришвидшить танення льоду і сприятиме проточності води. Тріщини розмиватиме вода, і утворюватимуться промоїни. Це забезпечить нормальний прохід маси води», — наголосив виконуючий обов’язки начальника відділу організації піротехнічних робіт ДСНС України Олег Бондар. Фахівець додав, що товщина підірваної криги складає 60 сантиметрів.
Водночас пан Бондар зазначив, що в нинішньому році в Києві подібні заходи проводять уперше, а на Київському водосховищі відсутня загроза підйому води. «Там усе врегульовано, йде технологічне скидання води», — каже він. В Україні ж цього року підривати кригу довелося лише раз — на Печенізькому водосховищі Харківщини.
Наостанок «УМ» запевнили, що причин для паніки немає. Начальник Спеціального регіонального центру швидкого реагування Микола Кравчук розповів, що рятувальники мають великий досвід проведення робіт із ліквідації наслідків сильних повеней.
«Наші рятувальники пройшли службу на Закарпатті у складних 1999 та 2001 роках. Ми маємо досвід підриву льоду. Ми пройшли Новобогданівку і працюємо у Лозовій. Тобто люди мають достатній досвід роботи, щоб забезпечити безпеку громадян», — відзначив він. За його прогнозами, у столиці чекають піку паводку десь за два тижні. Але завдяки прохолодним ночам численних підтоплень вдасться уникнути.
Ми поцікавилися у виконуючого обов’язки начальника Відділу організації піротехнічних робіт Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України Олега Бондаря, чи ніс загрозу для фауни вибух, який рятувальники демонстрували журналістам. Пан Бондар запевнив: вибух був «невеликої потужності, й імовірності масової загибелі риби не існує».
«Не вірю, — каже «УМ» директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко. — Риба під час вибухів просто дохне, не в змозі витримати децибели. При нересті вона особливо чутлива до звуків. Петро I свого часу навіть заборонив дзвонити в церковні дзвони на період нересту риби. Раніше лід ламали спеціальні човни–криголами, але зараз їх, мабуть, порозпродували на брухт».
«Зараз повені будуть ставати дедалі гіршими, не в останню чергу — через варварську забудову Кончi–Заспи, — продовжує еколог. — Аби ви розуміли: на місці, де стоїть сучасна Конча–Заспа, заплава річки Дніпро раніше становила 7 кілометрів 200 метрів, а сьогодні ширина Дніпра у цьому місці становить 750 метрів». За словами пана Борейка, це трагедія, бо раніше затоки Кончi–Заспи були інкубатором для риби, тепер же є місцем масової загибелі.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
