Представники українських церков, відомі громадські діячі та митці оголосили вчора про створення громадського комітету «Примирення між народами». Об’єднало небайдужу громадськість минуле, яке й досі болить обом народам. Як відомо, цього року на політичному рівні в Польщі широко обговорюється тема польсько–українського конфлікту часів Другої світової війни і після неї, зокрема в зв’язку з 70–ми роковинами трагічних подій на Волині. «Ідея створення такого комітету не випадкова. В Польщі й досі є політики–радикали, які намагаються загострити проблеми минулого, — каже перший Президент України Леонід Кравчук. — Вивчати минуле треба, але це справа істориків. Сучасники ж мають жити сьогоденням. Варто пам’ятати, що помста нас принижує, а прощення — возвеличує».
З цього приводу представники «Примирення між народами» (а серед них очільник УПЦ КП патріарх Філарет, кардинал УГКЦ Любомир Гузар, письменниця Марія Матіос, історик Володимир В’ятрович, поет Борис Олійник та інші) звернулися до українців і поляків із закликом про взаємне прощення. «Обидва наші християнські народи впродовж століть неодноразово переступали через Божі заповіді, чинили зло, — йдеться в заяві. — Але ми мусимо визнати прогрішення наших предків, простити від їх імені один одному страшні гріхи». «Закликаю всіх українців та поляків зберігати у серці християнські слова: прощаємо і просимо про прощення, — каже патріарх Філарет. — А мир між нашими народами нехай буде нерукотворним пам’ятником жертвам конфлікту». Він також закликав священиків православної та католицької церков відслужити панахиди. «В молитві ми хочемо згадати тих, хто загинув, і тих, хто провинився, — додає кардинал Любомир Гузар. — А також згадати наших сучасників, щоб вони зрозуміли потребу примирення». До речі, ці два церковні ієрархи є ініціаторами створення вищезгаданого комітету, адже саме церква у цій важливій справі, на їхню думку, може відіграти ключову роль.
«Людська кров має групу, але не має національності, — каже письменниця Марія Матіос. — Пролита кров навіть однієї людини — це жахливо. Але мертві не можуть вічно тримати за горло живих, тому так важливо сьогодні сказати один одному слова прощення». А хто простив, тому й Бог простить.