Як там писав класик? Нема у світі щастя, а є спокій і воля? У «Волі-Кабель» (найбільшого оператора кабельного телебачення) воля, може, і є (в тому сенсі, що керівників підприємства Сергія Бойка та Валерія Салямова не так давно звільнив з-під варти Апеляційний суд Києва, про що вже писала «УМ»), а от спокою «Воля» вже точно позбавлена.
Принаймні так стверджує прес-служба підприємства, повідомляючи громадськості про нові прояви тиску на «Волю-кабель». Йдеться передусім про застосування штрафних санкцій по відношенню до партнерів «Волі», з якими компанія уклала відповідні господарські угоди. Приміром, така структура, як «Воля-Кабель — Сервіс» (що надає послуги населенню у вигляді підключення абонентів до телекомунікаційних мереж) 13 липня відчула на собі неабиякої сили фінансовий удар. Їй був виписаний штраф у розмірі 9 мільйонів 61 тисячі 915 гривень за нібито відсутність торгового патенту, а також за невикористання «реєстраторів розрахункових операцій» (або, якщо говорити «по-простому», — касових апаратів).
Керівництво «Волі» вважає такий крок невиправданим, а подібні обвинувачення — безпідставними. Оскільки, як зазначили у прес-службі, «діяльність компанії ведеться у відповідності до чинного законодавства України». Речники «Волі» також нагадали про те, що лише за останній час у групі компаній «Воля» відповідними органами були здійснені понад 10 перевірок та обшуків, вилучені усі бухгалтерські документи за весь період функціонування закритого акціонерного товариства «Воля-Кабель» та її фірм-партнерів. До речі, згадані обшуки проводили правоохоронці без будь-яких супровідних документів, що санкціонують здійснення слідчих дій. Тільки за останній час із самоуправством «незваних гостей» у погонах «Воля-кабель» зіткнулася щонайменше чотири рази, відзначають у прес-службі підприємства.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
